Нові сенси відзначення 8-9 травня — рекомендації Інституту національної пам’яті

Україна впроваджує нову традицію урочистостей 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

8 травня як День пам’яті та примирення та 9 травня як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги) цього року відзначатиме Україна. Про це йдеться в Указі Президента "Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни" та Законі "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років".

 
Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, та підкреслює солідарність і бойове братерство усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін.).
 
Важливо гідно вшанувати подвиг Українського народу, його визначний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та  увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, - підкреслюється в законодавчих актах.
 
"Протягом 24 років незалежності Україна відзначала 9 травня День Перемоги за усталеним радянським зразком. Це не відповідало історичній пам’яті українського народу і загальноєвропейським традиціям та призводило до ігнорування трагічних сторінок Другої світової війни, закріплювало в свідомості культ війни, - пояснює Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович
 
Він наголосив, що важливо зосередити увагу не на військових парадах і гучних святкуваннях, що є своєрідною формою пропаганди війни, а на допомозі ветеранам та вшануванні загиблих.
 
Український інститут національної пам’яті підготував методичні матеріали, у яких пояснює мету заходів, наводить історичну довідку, термінологічний словник, рекомендує перелік документальних фільмів, присвячених Україні в Другій світовій війні, та список науковців, які спеціалізуються на даній темі.
 
Окрім того, УІНП рекомендує відповідним органам державної влади та місцевого самоврядування організувати 8 травня там, де це можливо, мистецьку акцію "Перша хвилина миру" – концерт симфонічної музики, що має символічно завершитися о 23:01 – у хвилину, коли за Актом про беззастережну капітуляцію Німеччини було проголошено припинення вогню.
 
Україна уже долучилася до загальноєвропейської традиції вшанування жертв війни із використанням червоних маків.
 
Нагадаємо, Український інститут національної пам'яті - центральний орган виконавчої влади, який на урядовому рівні відповідає за відновлення історичної пам'яті та подолання наслідків тоталітарного минулого в суспільстві.
 
Прес-служба Українського інституту національної пам'яті
uinp@memory.gov.ua
(044) 253-15-63.
 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.