АНОНС: Як досвід Німеччини, Чехії та Польщі допоможе Україні вийти з совка

На круглому столі «Від диктатури до свободи: механіка змін» експерти з Німеччини, Польщі та Чехії поділяться досвідом, які закони та інституції сприяють посткомуністичній трансформації держави.

Країни Центрально-Східної Європи розпочали процес посткомуністичної трансформації ще на початку 90-х рр. Вони прийняли спеціальне  законодавство та створили державні установи, що займались опрацюванням тоталітарного минулого. Практика німецького, чеського та польського посткомуністичного переходу є важливою для України, оскільки вона тільки починає повноцінний процес декомунізації.

 

Участь у заході візьмуть:

Хільдігунд Нойберт, уповноважена федеральної землі Тюрингія з опрацювання матеріалів "Штазі" (колишнього міністерства державної безпеки Німецької демократичної республіки);

Павел Жачек, перший директор Інституту дослідження тоталітарних режимів (Чехія);

Радослав Петерман, заступник директора Люстраційного бюро Польського Інституту національної пам’яті;

Володимир В’ятрович, голова Українського Інституту національної пам’яті;

Габріеле Бауманн, керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні;

Андрій Когут, в.о. директора Центру досліджень визвольного руху.

Робочі мови: українська, німецька, польська, чеська (передбачено синхронний переклад).

31 березня, вівторок, 9:30

АдресаКиївський національний університет ім. Т. Шевченка, зал Вченої ради, м. Київ, вул. Володимирська, 60.

ОрганізаториФонд Конрада Аденауера в УкраїніЦентр досліджень визвольного рухуУкраїнський Інститут національної пам’ятіКиївський національний університет ім. Т. Шевченка.

Для участі в заході бажана попередня реєстрація.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.