АНОНС: Як досвід Німеччини, Чехії та Польщі допоможе Україні вийти з совка

На круглому столі «Від диктатури до свободи: механіка змін» експерти з Німеччини, Польщі та Чехії поділяться досвідом, які закони та інституції сприяють посткомуністичній трансформації держави.

Країни Центрально-Східної Європи розпочали процес посткомуністичної трансформації ще на початку 90-х рр. Вони прийняли спеціальне  законодавство та створили державні установи, що займались опрацюванням тоталітарного минулого. Практика німецького, чеського та польського посткомуністичного переходу є важливою для України, оскільки вона тільки починає повноцінний процес декомунізації.

 

Участь у заході візьмуть:

Хільдігунд Нойберт, уповноважена федеральної землі Тюрингія з опрацювання матеріалів "Штазі" (колишнього міністерства державної безпеки Німецької демократичної республіки);

Павел Жачек, перший директор Інституту дослідження тоталітарних режимів (Чехія);

Радослав Петерман, заступник директора Люстраційного бюро Польського Інституту національної пам’яті;

Володимир В’ятрович, голова Українського Інституту національної пам’яті;

Габріеле Бауманн, керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні;

Андрій Когут, в.о. директора Центру досліджень визвольного руху.

Робочі мови: українська, німецька, польська, чеська (передбачено синхронний переклад).

31 березня, вівторок, 9:30

АдресаКиївський національний університет ім. Т. Шевченка, зал Вченої ради, м. Київ, вул. Володимирська, 60.

ОрганізаториФонд Конрада Аденауера в УкраїніЦентр досліджень визвольного рухуУкраїнський Інститут національної пам’ятіКиївський національний університет ім. Т. Шевченка.

Для участі в заході бажана попередня реєстрація.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.