АНОНС: У столиці історики обговорять (не)засвоєні уроки анексії Криму

Чи можна порівнювати два загарбання півострова Росією? Що сталося із місцевим населенням і як реагувала міжнародна спільнота — про це у дискусії Українського інституту національної пам’яті «Дві анексії Криму (1783, 2014)».

Головні питання, що їх обговорюватимуть спікери та гості заходу, – чи можна порівнювати два загарбання півострова Росією, що подібного, а що відмінного між анексіями Криму у 1783 та 2014 рр., як відбувалися обидва процеси (причини, хід, наслідки), яким була реакція місцевого населення, яку роль відігравали міжнародні відносини та які уроки обох подій виявилися (не)засвоєними нашим суспільством.

Спікери: Богдан Короленко, історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті; Сергій Костинський, політолог, радник Міністра інформаційної політики.

Модератор: Сергій Громенко, історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті.

Зустріч відбудеться в рамках проекту Українського інституту національної пам’яті "Історія: (не)засвоєні уроки".  

26 березня, четвер, 19:00

Адреса: Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2.

До участі запрошуються історики, політологи, журналісти та всі небайдужі. Вхід для преси – вільний.

Дивіться також:

Фантомні болі Імперії. Чи могла Україна втратити Крим у 1990-х

"Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно русскім"

Як Крим "ісконно русским стал". Імперський крок Катерини

Унікальні фото депортованих кримських татар

Відбудова Криму Українською РСР після війни

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Анексія 1783 року. Як імперія окупувала Кримський Юрт

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Північно-Кримський канал. Історія будівництва

Інші матеріали за темою "Крим"

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.