АНОНС:Дослідники України та Польщі обговорять трагічні сторінки спільного минулого

Про сталінські “поля смерті” в Україні, про українців та поляків – жертв комуністичного терору, про злочинні депортації говоритимуть провідні українські та польські науковці на конференції «Спільне минуле. Українці та поляки – жертви комуністичного терору».

Серед них, зокрема, Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті, Й. В. Генрик Літвін, Надзвичайний та повноважний Посол Республіки Польща в Україні, Юрій Шаповал, доктор історичних наук, професор, Славомір Кальбарчик, доктор історії, керівник відділу наукових досліджень Інституту національної пам’яті Польщі, Олег Бажан, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України та інші.

У рамках конференції презунтують фільм Першого національного "Місце пам´яті – Биківня" та збірник наукових праць "Биківня в системі політичних репресій УРСР у 19371941 роках: дослідницькі рефлексії та інтерпретації".

Програма конференції:

25 березня з 10.00 до 18.00:

10.00 Вітальні виступи організаторів

10:15 Презентація документального фільму "Місце пам´яті – Биківня", Перший Національний, 2013 рік

11.10 Вступне засідання

12.15 Панель І. Археологія та мартирологія злочину

14.45 Панель ІІ. Злочин сталінських депортацій: дослідження, усвідомлення, пам’ять

17:00 Презентація збірника наукових праць Всеукраїнської наукової конференції – "Биківня в системі політичних репресій УРСР у 19371941 роках: дослідницькі рефлексії та інтерпретації", що відбулася в Києві 20 листопада 2013 року

17.20 Завершення

17.50 Заключне слово організаторів

Програма доступна для завантаження у форматі .pdf: українськоюпольською.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, Київське польське культурно-освітнє товариство імені Адама Міцкевича, Міністерство культури України, Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили", Науково-видавниче об’єднання "Дух і Літера", Посольство Республіки Польща в Україні

Адреса: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса (м. Київ, вул. Кутузова, 8)

Биківнянські могили - місце масового поховання жертв політичних репресій в СРСР 1937-1941 років. Розташоване в лісовому урочищі неподалік селища Биківня (зараз околиця Києва).

Офіційно будівництво спеціальної зони для таємних поховань радянська влада розпочала у Биківні в 1936 році. Тут здійснювалися масові захоронення осіб, замучених під час допитів або страчених органами Народного комісаріату внутрішніх справ у Києві.

Вироки виконувалися в підвалах приміщення Київського обласного управління НКВД (нині там знаходиться Український інститут національної пам’яті, вул. Липська, 16), звідки тіла вночі відвозили до Биківні. Перед радянсько-німецькою війною заарештованих знищували безпосередньо біля виритих у лісі ям.

Кількість похованих остаточно не встановлена: називають цифри від 6-7 тисяч до більше 100 тисяч жертв. У 2009 році СБУ заявила, що знає і може архівно підтвердити прізвища 14 191 особи, яким було винесено вироки в Києві та які захоронені в Биківні.

На сьогодні в Україні виявлено 18 таких місць захоронень жертв масових політичних репресій 1937-1941 рр. Зокрема: місце, де згодом збудовано Центральний універмаг в Хмельницькому, парк культури і відпочинку у Вінниці, 9-й кілометр Запорізького шосе, центральне міське кладовище в Сумах.

Дивіться також інші матеріали за темою "Биківня"

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.