Спецпроект

АНОНС: Польські ідеї для українського Музею Майдану

12 лютого о 16.00 Музеї Івана Гончара запрошує до виставкового простору "Творчість Свободи" на музейну зустріч-презентацію "Стратегії музейних нарацій: польський досвід".

У вересні 2014 року група українських музейників, істориків та журналістів відвідала Варшаву та Ґданськ у межах програми Study Tours to Poland Польсько-Американського Фонду Свободи.

Мета поїздки полягала в ознайомленні з польським досвідом збереження та презентації історичної пам’яті, пошуку ідей для українського Музею Свободи / Музею Майдану, створення сучасних музейних інституцій.

Своїми враженнями про тенденції розвитку музейної справи у Польщі, принципи створення новітніх експозицій, комунікаційні підходи і розвиток аудиторій, поділяться учасники цікавої пізнавальної поїздки.

Олександр Зінченко, заступник директора Інституту національної пам’яті, виступить з презентацією "ЯК СТВОРИТИ МУЗЕЙ І ВИГРАТИ ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ?"

Як і чому розпочалася музейна революція в Польщі, які музейні установи можуть бути аналогами майбутнього українського Музею Майдану/Музею Свободи, модель наративного музею на прикладі Європейського Центру Солідарності – таким є коло питань першої презентації.

Європейський центр Солідарності. Фото Grzegorz Mehring, Dawid Linkowski / Archiwum ECS 

Людмила Рибченко, завідувач відділу Національного музею історії Великої Вітчизняної війни, у презентації "ЯК ІСТОРИЧНА ГРА МОЖЕ СТАТИ ХІТОМ МУЗЕЙНИХ ПРОДАЖІВ?" розповість про освітні програми Інституту національної пам’яті Польщі та польських музеїв, а також про те, як у польських музеях навчають дітей бути відповідальними за свою країну, вшановують героїв та жертв, шукають у пересічних людях приклади авторитетів та ідеалів для наслідування. А ще – як учасники пам’ятних акцій долучаються до будівництва спільного віртуального монументу.

Ігор Пошивайло, заступник гендиректора Музею Івана Гончара, у своїй презентації "200 КМ КАБЕЛЮ В ЕКСПОЗИЦІЇ АБО ЯК ОТРИМАТИ НАГОРОДУ ЗА ВИСТАВКОВИЙ ПРОЕКТ ВІД МІНІСТРА КУЛЬТУРИ?" зупиниться на питаннях створення поляками сучасних експозицій, пріоритетів іконографії, наративу та сценографії у музейній справі Польщі, співпрацю між науковцями і дизайнерами, ознайомить із яскравими case studies, зокрема Музею варшавського повстання, Музею історії Польщі, Музею історії польських євреїв, Музею Другої світової війни, Європейського центру Солідарності, Музей Шопена, Варшавського етнографічного музею.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Адреса: вул. Лаврська, 19, Київ

Тел. для довідок: (044) 288-92-68, (067) 737-53-47

Джерело: сайт Музею Івана Гончара

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.