АНОНС: У Києві покажуть фільм про каральні операції нацистів в Україні

"1377 спалених заживо" – так називається фільм про українські села, спалені нацистами під час Другої світової війни, який покажуть для киян 3 березня.

Зустріч відбудеться за участі автора і режисера документальної стрічки Івана Кравчишина та істориків Українського інституту національної пам’яті.

За час німецької окупації України було знищено понад 670 населених пунктів на території 16 сучасних областей України та Автономної республіки Крим. Жертвами такого роду каральних операцій стали щонайменше 50 828 вбитих.

У стрічці "1377 спалених заживо", зокрема, йтиметься про Корюківку на Чернігівщині, де 1-2 березня 1943 року нацисти вбили 6700 людей, спалили 1290 будинків, - це було найбільше поселення в Європі, повністю знищене нацистами в рамках каральної операції під час Другої світової війни.

 Спалена Корюківка

Для порівняння, інші відомі спалення населених пунктів: Лідице в Чехії (10 червня 1942 р. вбито у селищі й замордовано у концтаборі 320 осіб), Хатинь в Білорусі (22 березня 1943 р. у селі знищено 149 осіб), Орадур-сюр-Глан у Франції (10 червня 1944 р. знищено у селищі 642 особи).

Іван Кравчишин - відомий режисер-документаліст, автор фільмів "Чорна Піхота", "Молода гвардія: лічильник смерті", "1377 спалених заживо".

У зустрічі беруть участь історики Українського інституту національної пам’яті Ростислав Пилявець та Сергій Бутко. Модеруватиме зустріч Олександр Зінченко, який також був редактором-дослідником фільму.

Показ фільму відбуватиметься в рамках циклу "Кінолекторій" Українського інституту національної пам’яті.

Організатори заходу: Український інститут національної пам’яті, історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Вівторок, 3 березня, 18.30

Адреса: Київський національний університет імені Тараса Шевченка

м. Київ, вул. Володимирська, 60,

Червоний корпус, ауд. 349

Вхід вільний за попередньою реєстрацією

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.