АНОНС: У Києві покажуть фільм про каральні операції нацистів в Україні

"1377 спалених заживо" – так називається фільм про українські села, спалені нацистами під час Другої світової війни, який покажуть для киян 3 березня.

Зустріч відбудеться за участі автора і режисера документальної стрічки Івана Кравчишина та істориків Українського інституту національної пам’яті.

За час німецької окупації України було знищено понад 670 населених пунктів на території 16 сучасних областей України та Автономної республіки Крим. Жертвами такого роду каральних операцій стали щонайменше 50 828 вбитих.

У стрічці "1377 спалених заживо", зокрема, йтиметься про Корюківку на Чернігівщині, де 1-2 березня 1943 року нацисти вбили 6700 людей, спалили 1290 будинків, - це було найбільше поселення в Європі, повністю знищене нацистами в рамках каральної операції під час Другої світової війни.

 Спалена Корюківка

Для порівняння, інші відомі спалення населених пунктів: Лідице в Чехії (10 червня 1942 р. вбито у селищі й замордовано у концтаборі 320 осіб), Хатинь в Білорусі (22 березня 1943 р. у селі знищено 149 осіб), Орадур-сюр-Глан у Франції (10 червня 1944 р. знищено у селищі 642 особи).

Іван Кравчишин - відомий режисер-документаліст, автор фільмів "Чорна Піхота", "Молода гвардія: лічильник смерті", "1377 спалених заживо".

У зустрічі беруть участь історики Українського інституту національної пам’яті Ростислав Пилявець та Сергій Бутко. Модеруватиме зустріч Олександр Зінченко, який також був редактором-дослідником фільму.

Показ фільму відбуватиметься в рамках циклу "Кінолекторій" Українського інституту національної пам’яті.

Організатори заходу: Український інститут національної пам’яті, історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Вівторок, 3 березня, 18.30

Адреса: Київський національний університет імені Тараса Шевченка

м. Київ, вул. Володимирська, 60,

Червоний корпус, ауд. 349

Вхід вільний за попередньою реєстрацією

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.