Спецпроект

АНОНС: Прес-конференція "Як увічнити пам’ять про Революцію Гідності"

У середу, 11 лютого запланована прес-конференція представників робочої групи з створення Музею Майдану/Музею Свободи.

Ключовим питанням є обговорення проекту Закону України № 2058 "Про увічнення пам’яті про Революцію гідності 2013-2014 років", концепції Музею Майдану/Музею Свободи та можливості розміщення музею у приміщенні Жовтневого палацу. Про це повідомляє сайт Українського інституту національної пам'яті.

Уже понад рік музейники, громадські активісти та Український інститут національної пам’яті працюють над створенням Музею Майдану/Музею Свободи.

В основі роботи робочої групи – розробка концепції та стратегії Музею Майдану/Музею Свободи, збір артефактів та спогадів, організація виставок.

Понад півтори тисячі артефактів і пам'яток, серед яких символ Євромайдану – "йолка", більш як 300 аудіо- та відеозаписів усної історії, дві виставки у Національному Художньому музею та Музею Івана Гончара — такі результати роботи цієї групи.

Учасники прес-конференції:

Ігор Пошивайло, кандидат історичних наук, голова Музейної ради при Міністерстві культури, заступник генерального директора Музею Івана Гончара

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті

Євген Глібовицький, політолог, журналіст, керуючий партнер консалтингової компанії pro.mova, викладач програм зі стратегій та маркетингу в Україні, Грузії та Центральній Азії

Василь Рожко, кандидат архітектури, начальник управління музейної справи Міністерства культури України

Тимур Бобровський, кандидат історичних наук, археолог, завідувач сектору археологічних досліджень Національного заповідника "Софія Київська"

Микола Скиба, історик, етнолог, директор ГО "Агенція культурних стратегій", учасник групи з розробки стратегії для царини культури "Культура 2025"

Катерина Чуєва, представниця Президії Українського комітету ІСОМ та ІСОМ-Europe, заступник генерального директора Музею Ханенків, учасниця групи з розробки стратегії для царини культури "Культура 2025"

Анастасія Гайдукевич, історик, старший науковий співробітник Музею Івана Гончара, голова ГО "Слава князів Острозьких"

"Прагнення свободи дозволило українцям залишитися собою протягом багатьох століть. Три Майдани (1990, 2004, 2013) — це найкращий вияв прагнення свободи теперішнього покоління українців, тому ми зобов’язані зберегти пам’ять про ці Майдани. Символічно, що місцем для музею стане будівля, де в 1930-ті розташували катівню НКВД — це означатиме остаточну перемогу ідеї свободи над тиранією", — каже Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Нагадуємо, ініціативна група за останні півроку зорганізувала мистецькі виставки в Національному художньому музеї України та Національному центру народної культури "Музей Івана Гончара".

Прес-конференція запланована на середу, 11 лютого, 10:30

Адреса: Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара", Київ, вул. Лаврська, 19

Виставка "Творчість Свободи: (р)еволюційна культура Майдану"

Координатор Анастасія Гайдукевич

096 31 727 61

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.