Конкурс "Історія, що нас об’єднує" визначив 12 стипендіатів

У Львові відбулось заключне засідання комісії конкурсу наукових і науково-популярних робіт.

Освітній портал Львівщини оголосив переможців конкурсу:

Байдак Мар’яна, аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка "Простори жіночого повсякдення в роки Першої світової війни (на прикладі Галичини й у світлі особових джерел)"

Гоцацюк Максим, студент Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Швеченка, "Микола Бруй, шлях від студента до національного героя";

Король Віталій, здобувач Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, "Повсякденне життя учнів - "трудрезервників" доби сталінської відбудови (1943-1950 рр.)"

Сухих Андрій, студент Національного університету "Острозька академія", "Іван Шитов – командир Тернопільського партизанського з’єднання ім. М.С. Хрущова та один із ініціаторів боротьби із українськими повстанцями"

Гуменний  Сергій, студент Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, "Нелегальні міграції на українському відрізку радянсько-польського кордону у 20 – 30-х р.р. ХХ ст.: політичний, економічний та психологічний аспекти"

Переходько Ярослав, студент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, "УПА крізь призму особистості: курінний "Недоля"

Плєханова Аліна, пошукач Київського національного університету імені Тараса Шевченка, "Жінки та Голокост в Україні"

Прокопов Вадим, студент Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, "Повстанська людина: повсякдення членів ОУН та УПА на Закерзонні (1943-1947 рр.)"

Саківський Ігор, здобувач Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, "Інфографіка українських Визвольних змагань ХХ століття"

Стамбол Ігор, аспірант ОНУ імені І.І.Мечникова, "Особливості медичної практики земського лікаря-українця на зламі століть (на прикладі І.Л.Липи)"

Могильний Станіслав, студент Національного університету "Києво-Могилянська академія", "Щоденник харків’янки С.І. Кузьменко, як джерело для вивчення історії повсякденності кінця ХІХ – першої чверті ХХ ст."

Шкодівська Тетяна, студентка Херсонського державного університету, "Польське населення Чаплинського району в умовах радянського терору 1937-1938 років".

Нагадуємо, Конкурс "Історія, яка нас об’єднує" організований за ініціативи Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради, за підтримки сайту "Історична правда" та Українського інституту національної пам'яті.

Переможців очікують 12 стипендій по 5000 гривень для реалізації досліджень та майстер-клас із провідними істориками та журналістами. Найкращі роботи будуть опубліковані на сайті "Історична правда".

Метою конкурсу є допомогти молодим історикам у дослідженні складних та контраверсійних питань української історії, актуалізація суспільного обговорення цієї проблематики, крізь призму правдивого висвітлення подій минулого, для консолідації та розвитку українського суспільства.

Тематика конкурсу: "Незвичайні долі звичайних людей на зламі історії".

Головною ідеєю  конкурсу є  "зшивати" Україну, тобто шукати ті сторінки історії, які нас об’єднують, а не роз’єднують.  

До проекту будуть залучені молоді науковці, історики з усієї України, які через свої знання, свідчення очевидців різних історичних подій зможуть по-новому досліджувати невідомі сторінки історії 20-21 століття, в дещо іншому ракурсі подивитися на певні моменти нашого минулого. Особливо підтримуються теми досліджень, які присвячені історичній антропології, історії повсякдення, мікроісторії тощо.

Зокрема:

Людина у вирі ХХ ст. Об’єктом дослідження, можуть бути, як відомі історичні діячі, так і ті, кого відносять до так званих "пересічних людей". Цікавою є доля людини в контексті доби. Просимо оминати добре досліджені постаті, або, якщо Ви наполягаєте саме на такій особі, Ви повинні переконати, що Ваше дослідження буде принципово новаторським.

Репресії у ХХ ст. Просимо звернути увагу на репресованих НКВД та нацистами (1920-х–1950х рр). Спеціальна увага – долям депортованих людей, попереднім біографіям розстріляних у 1939–1941 роках, знищених Голодомором та Великим терором, долям, що змінені. Можна запропонувати тему, пов’язану із дослідженням механізмів функціонування репресивної системи, людей, які її забезпечували, колективного портрета/портретів репресованих на різних етапах, стратегій виживання та моделей поведінки на допитах тощо. Цікавими були б дослідження, пов’язані із військовополоненими: обставинами полону, статусом і ставленням до військовополонених у різні періоди ХХ ст., їх життя у полоні, долі і соціалізація після повернення.

Історія повсякдення ХХ ст. Пропонуємо обрати теми, пов’язані із певними аспектами історії повсякдення та побуту (харчування, дозвілля тощо), а також теми комплексного вивчення повсякденного життя українських (польських, єврейських тощо) родин у певний період на певній території.

Боротьба за ідею у ХХ ст. Дослідження участі людей у різноманітних визвольних рухах (УПА, Армія Крайова, Червоний партизанський рух, дисидентський рух у повоєнний період тощо): вивчення структур цих рухів, регіональної та часової специфіки їх діяльності, зв’язку із іншими рухами тощо.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.