Півтисячі годин спогадів про Євромайдан стануть частиною "Архіву Майдану"

Понад 300 інтерв’ю з активістами Майдану записали Український інститут національної пам’яті та громадська організація "Фонд збереження історії Майдану" для проекту "Майдан: усна історія".

Про те, як зберегти спогади про Майдан, 24 грудня розповіли учасники проекту на презентації у виставковому просторі "Творчість Свободи: (р)еволюційна культура Майдану" в Музеї Гончара.

За словами Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, перших 144 аудіоінтерв’ю співробітники УІНП записали ще весною безпосередньо на  Майдані Незалежності.

"Це розмови з учасниками Самооборони Майдану, волонтерами, переважно з тими, які приїхали з регіонів і ще у березні-квітні залишалися у столиці. На цих записах зафіксовні розповіді представників усіх областей України", - розповів він.

У липні Інститут національної пам’яті розпочав співпрацю з громадською організацією "Фонд збереження історії Майдану".

З того часу співробітники УІНП записали 110 відеоінтерв’ю - це більше 300 годин розмов із представниками різних ініціатив Майдану, зокрема бійцями сотень Самооборони, мистецької сотні, Громадського сектору Євромайдану, Євромайдан SOS, ІТ намету, медиками, психологами, священиками та ін.

 Під час презентації проекту "Усна історія Майдану"

"У 90-х ще були живі свідки подій Перших визвольних змагань, проте ніхто їх не записував, хоча техніка дозволяла. Спогадів про Помаранчеву революцію записано дуже мало, як і про Революцію на граніті. Ми не маємо повторити цю помилку, тому повинні ловити момент", - вважає Володимир В’ятрович.

"Ми плануємо зібрати максимум інтерв’ю з учасниками Майдану та, по можливості, іншої сторони, щоб створити архів Майдану, який служитиме джерельною базою для істориків, режисерів-документалістів, соціологів, психологів та ін.

У майбутньому матеріали будуть доступні широкому загалу, а також будуть використані в експозиції Музею Свободи / Музею Майдану", - повідомила Іванна Кобєлєва, координатор проекту УІНП "Майдан: усна історія".

Семен Глузман, очільник "Фонду збереження історії Майдану", правозахисник, політв'язень, президент Асоціації психіатрів України, наголосив на важливості запису усних історій саме тепер: "Совєтська дійсність привчила нас до забуття. Змінювались міфи, змінювались імена, зникали розстріляні і з’являлись ті, хто буде розстріляний потім. В результаті всіх привчили до відносності пам’яті і самої історії. Саме тому ми зобов’язані з усіма можливими деталями записати і проаналізувати Майдан".

Режисер-документаліст Наталія Машталер уже записала 53 відеоінтерв’ю з учасниками Майдану та розповіла, що іноді одне інтерв’ю може тривати і до 6-7 годин.

"Для того, щоб вийшло гарне інтерв’ю, той біль, яким з тобою люди діляться, їх сльози та розчарування, страшні епізоди Майдану, що закарбувались у них в пам’яті, треба пропустити через себе. Сподіваюсь, висловившись, вони отримують полегшення. З іншого боку, ця робота тебе захоплює, надихає, бо ти знайомишся з людьми, за яких тебе переповнює гордість, які вселяють надію та впевненість про гарне майбутнє нашої країни," - каже пані Машталер.

У загальному підсумку до архіву Майдану вже зібрано понад 300 інтерв’ю, що складають близько 500 годин спогадів.

Проект "Майдан. Усна історія" відкритий для співпраці, цікавих ідей, нових спогадів. Всі бажаючі долучитися до цієї важливої справи можуть звертатися з пропозиціями до Українського інституту національної пам’яті або "Фонду збереження історії Майдану" (тел. 097-647-98-64, 095-595-50-70).

Уривки відео можна переглянути на каналі youtube Українського інституту національної пам’яті та на facebook сторінці Фонду збереження історії Майдану.

Джерело: сайт Українського інституту національної пам'яті

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.