ПРОЩАННЯ ІЗ ЄВГЕНОМ СВЕРСТЮКОМ ВІДБУДЕТЬСЯ У ЧЕТВЕР 4 ГРУДНЯ

Увечері 1 грудня відійшов у вічність відомий український інтелектуал, дисидент, філософ, правозахисник, моральний авторитет Євген Сверстюк. У середу 3 квітня відбудеться відправа, у четвер 4 грудня - прощання та похорон.


Середа 3 грудня

Церква Різдва Богородиці УАПЦ, район Совки, вул. Каменярів, 13-15.

17:00 Всенічна відправа 

18:30 Парастас за спочилим рабом Божим Євгеном Сверстюком

Протягом ночі — читання Псалтиря

Доїхати можна тролейбусом 42, маршруткою 17, 220 від автовокзалу чи від метро "Деміївська" Червонозоряним проспектом до зупинки "Кіровоградська". Перейти мостом на лівий бік, іти вулицею Каменярів у південному напрямку.

 
Четвер 4 грудня
 
8:00 Архиєрейська Божественна Літургія, Церква Різдва Богородиці УАПЦ, район Совки, вул. Каменярів, 13-15.
 
9:00—10:00 Чин похорону, Церква Різдва Богородиці УАПЦ
 
11:00—13:00 Громадянське прощання у Будинку вчителя (Центральної ради УНР) вул. Володимирська, 57
 
14:00 — Похорон на Байковому кладовищі, вул. Байкова, 6, сектор 33. 
 
В останню путь пана Сверстюка проводжатимуть дружина Валерія та донька Віра з родиною. 

Євген Сверстюк народився 1928 року в с. Сільце (нині Горохівський р-н Волинської обл.). Закінчив відділення логіки та психології Філологічного факультету Львівського держуніверситету (1952 р.). Працював як науковий співробітник та редактор у навчальних і наукових закладах УРСР.

Євгена Сверстюка декілька разів звільняли з роботи за політичними мотивами, комуністична влада переслідувала його за участь у самвидаві та протести проти арештів і незаконних судів.

У січні 1972 року його було заарештовано, а в березні 1973-го - засуджено до 7 років таборів та 5 років заслання. Після звільнення працював столяром (1983–1988 роки).

1993 року захистив докторську дисертацію з філософії на тему "Українська література і християнська традиція" у Вільному Українському університеті в Мюнхені.

Лауреат Шевченківської премії, один із учасників групи "Першого грудня". Головний редактор газети "Наша віра", почесний президент Українського ПЕН-клубу.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.