Інститут національної пам’яті хоче історичне лобі у Парламенті

Установа закликає членів Парламенту створити міжфракційне депутатське об’єднання "Пам’ять і порозуміння".

Для країни важливо дізнатися справжню історію та знайти порозуміння у питаннях гуманітарної політики — переконані в Українському інституті національної пам’яті.

Інститут закликав парламентарів долучитися до організації загальнонаціонального діалогу довкола складних питань минулого, зокрема злочинів проти прав людини.  

"Україна зараз потребує системної і скоординованої державної політики національної пам'яті, спрямованої на консолідацію суспільства", — вважає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У парламенті, що розпочав свою роботу після Революції гідності, важливо створити міжфракційне депутатське об’єднання, яка розумітиме важливість і на законодавчому рівні вирішуватиме питання гуманітарної політики, проблеми десовєтизації суспільних відносин, насамперед — державного управління.

"Таке "історичне лобі" активно діє у Європарламенті, парламентах Литви, Латвії, інших країн ЄС. — розповів Володимир В’ятрович. — Подібного об’єднання гостро потребує Україна, аби прийняти ряд законів зі сфери національної пам’яті, необхідних для трансформації країни. Їх першочергова мета — дати правову оцінку тоталітарним режимам минулого та не допустити повторення тоталітарних практик в управлінні країною".

Серед законопроектів, які важливо розробити та прийняти найближчим часом, Володимир В’ятрович зокрема назвав закон про забезпечення вільного доступу до архівних документів репресивних органів колишнього СРСР, закон про статус учасників українського визвольного руху, нову редакцію Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій".

В’ятрович висловив сподівання, що депутати відгукнуться на пропозицію, адже питання національної пам'яті та національного порозуміння — це питання державної ваги, особливо в умовах війни.

Нагадуємо, що від липня 2014 року Український інститут національної пам’ять урядовим рішенням повернув собі статус центрального органу виконавчої влади, якого його позбавили у 2010 році.

Дивіться усі матеріали за темою "Український інститут національної пам'яті"

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.