Путін вимагає від академіків за 3 роки написати історію Криму

Президент Росії Владімір Путін доручив уряду і Академії наук РФ підготувати фундаментальну наукову працю з історії окупованого Криму.

Ця робота має бути завершена до 1 грудня 2017 року, повідомляє Російська служба ВВС.

Відповідальним призначено прем'єр-міністра Росії Дмітрія Мєдвєдєва.

Підготовка нової історії Криму увійшла в число доручень, які Путін дав за підсумками "зустрічі з молодими вченими та викладачами історії", що відбулася в листопаді цього року.

У недавньому посланні Федеральним зборам Росії Путін говорив про "сакральне значення" Криму, де "прийняв хрещення, а потім і хрестив всю Русь" князь Володимир.

Путін не згадав, що Володимир був Київським князем.

Як відомо, у липні 2014 року Російська академія наук повідомила про плани написати історію "Новоросії" під егідою Російського історичного товариства.

Російське історичне товариство було створене у 2012 році - його очолив Сєрґєй Наришкін, який до того був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії.

Опікунську раду товариства очолив президент РФ Владімір Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі.

У червні 2014 року Путін доручив міносвіти спільно з Російським історичним товариством "гідно представити роль Криму в долі Росії" для нового, "єдиного" для всіх російських шкіл підручника з історії РФ.

Як відомо, 16 березня 2014 року за військової і політичної підтримки Російської Федерації в Криму відбувся неконституційний і не визнаний світом референдум про самовизначення Криму. 18 березня у Кремлі окупаційною владою Криму було підписано так званий "договір" про прийняття до складу РФ Криму і Севастополя.

27 березня Генасамблея ООН більшістю голосів прийняла резолюцію про територіальну цілісність України, в якій референдум, що відбувся в Криму, визнано незаконним.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.