АНОНС: "Нові виклики ЄС на східному фронті"

Відомий польський політолог доктор Казімєж Вуйціцький прочитає курс лекцій в рамках реалізації угоди між НаУКМА і Варшавським університетом.

Лекції спрямовані у першу чергу на студентів модульної програми "Історія", але захід є відкритим для всіх охочих. 

Міні-курс носить назву "Нові виклики Європейського Союзу, щодо східної політики". Повідомляє сайт НаУКМА.

Лекції відбудуться у Центрі польських та європейських студій НаУКМА:  

17 грудня, середа (16.30–19.00);

18 грудня, четвер (16.30–19.00); 19 грудня, п’ятниця (10.00–13.00).

 Адреса: вул. Волоська 10, підвальне приміщення 6 корпусу НаУКМА.

Українській аудиторії Вуйціцький відомий, як автор ряду публіцистичних публікацій, щодо спільної історії України та Польщі. Зокрема, Вуйціцький намагається пояснити польському суспільству хто такі УПА і ОУН та чому українське суспільство вшановує Бандеру.

Казімєж Вуйціцький – професор Варшавського університету, автор праць "Польща на великій шахівниці"/"Polska na wielkiej szachownicy" (2014), "Німецька пам’ять. Розрахунок з минулим НДР та зміни німецької історичної свідосмості"/"Niemiecka pamięć. Rozrachunek z przeszłością NRD i przemiany niemieckiej świadomości historycznej" (2011), "Європейський конфлікт пам’яті"/"Europejski konflikt pamięci" (2007).

Читайте також колонку Казімєжа Вуйціцького "Коротка історія ОУН-УПА для поляків на випадок розмови з українцями"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.