Спецпроект

АНОНС: Виставка "Спротив геноциду" у Києві

20 листопада відкривається виставка про збройний опір українського селянства радянській владі перед і під час Голодомору.

У 1932 році 56% повстань в СРСР припадали на Україну. Українські селяни цілими селами вставали проти хлібозаготівель. Про ці та інші невідомі раніше факти — у виставці "Спротив геноциду".

Виставка спростовує міф про відсутність опору українських селян більшовицьким грабіжникам напередодні та під час Голодомору. 17 стендів унікальних документів та фотографій, значна частина яких оприлюднюється вперше, розкривають масштаби спротиву, його форми і методи.

 З матеріалів виставки "Спротив геноциду". Листівка одного із повстанських загонів 

"Відвідувачі зможуть переконатися, що український народ не сприймав покірно наругу влади і опір згасав лише зі зникненням фізичних сил через відсутність хліба. Чимало офіційних довідок ҐПУ, з яких знято гриф секретності, наводять факти боротьби — як збройної, так і саботування злочинних норм хлібозаготівлі. Щоденники тих часів, фото наочно ілюструють придушення спротиву переважаючими провладними силами," - повідомляє сайт УІНП.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Архів Служби безпеки України, Центр досліджень визвольного руху, Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні.

Використано матеріали Галузевого державного архіву Служби безпеки України, інших державних архівів та Центру досліджень визвольного руху.

Адреса: Київ, вул. Хрещатик, 2, Український дім.

Відкриття: 20 листопада, 14:00,

У приміщенні Українського дому виставка триватиме до суботи, 22 листопада 2014 року (включно), час роботи: 10.00-18.00.

Вхід вільний

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.