АНОНС: Міжнародна школа ім. Богдана Осадчука

18-25 листопада 2014 відбудеться німецько-польсько-українська школа ім. Богдана Осадчука.

Повідомляє сайт Колегіума Східної Європи імені Яна Новака-Єзьоранського.

Студентів з Німеччини, Польщі та України організатори запрошують подавати заявки до 13 жовтня. Мовою навчання є англійська.

Міжнародна школа ім. Богдана Осадчука буде проходити у вигляді серії лекцій, семінарів та практикумів протягом 7-денної навчальної сессії.

Школа адресована студентам і аспірантам з Німеччини, Польщі та України – молодим людям, які найближчим часом будуть визначати не тільки майбутнє своєї країни, а й майбутнє Європи. Основне завдання школи полягає в зміцненні польсько-німецького примирення і спробі застосувати ці механізми для примирення польсько-українського.

Побудова конструктивних особистих та міжнародних відносин вимагає знань, навичок і досвіду. Таким чином, метою організаторів є дати учасникам знання, які сприятимуть розумінню німецько-польських відносин, польсько-українських і німецько-українських, і які враховуватимуть, зокрема, історію регіону, етнічні відносини та існуючі соціально-політичні розбіжності.

Щоб це знання могло бути використане, воно повинне бути підкріплене відповідними навичками, особливо в галузі комунікацій (наприклад, уміння вести переговори). Таке поєднання знань і навичок має стати основою для контактів молодих німців, поляків та українців, а також відправною точкою для побудови взаємовідносин.

Набір триває до 13 жовтня. Для участі у наборі повинні ознайомитися з правилами та заповнити онлайн-форму.

Нагадуємо:

Богдан Осадчук народився 1 серпня 1920 року у Коломиї. Навчався у Берлінському університеті в 1942-1944 рр. Докторську дисертацію захистив в Українському Вільному Університеті (Мюнхен) в 1966 р.

Богдан Осадчук під час урочистостей з нагоди 90-річчя у Золотій залі Варшавського університету, жовтень 2010 року

В еміграції працював як журналіст - зокрема, у німецьких виданнях "Українські вісті", "Die Neue Zeitung" (1950-1955), "Der Tadesspiegel", швейцарській "Die Neue Zurcher Zeitung").

Автор книг "Die Entwicklung der Kommunistischen Parteien Ostmitteleuropas" ("Розвиток комуністичних партій Центральної та Східної Європи" (1962), "Der Sowjetkommunismus-Dokumente" - "Радянський комунізм. Документи" (1964) тощо.

Був головним редактором "Віднови" - емігрантського журналу незалежних українських інтелектуалів.

З 50-х років ХХ століття співпрацював з паризьким виданням "Культура" Єжи Гедройца. Останній високо оцінював дослідження Б Осадчука та його внесок у формування польсько-українського співробітництва. Таку ж позитивну оцінку дав Богданові Осадчуку й лауреат Нобелівської премії польський письменник Чеслав Мілош.

Серед відзнак Богдана Осадчука - орден Ярослава Мудрого та найвища урядова нагорода Польщі - Орден Білого Орла.

Детальніше про Богдана Осадчука читайте у матеріалі Ярослава Грицака:

Джентльмен з Коломиї. Пам'яті Богдана Осадчука

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.