АНОНС: У Львові обговорять український визвольний рух

14 листопада відбудеться щорічна Міжнародна наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху середини ХХ сторіччя».

Тема цьогорічного наукового форуму - "Український визвольний рух середини ХХ сторіччя в національній пам’яті". Фахівці обговорять основні принципи формування політики національної пам’яті в Україні у сучасній та історичній перспективах.

Заплановано кілька дискусій: політика національної пам’яті в незалежній Україні; вплив ідей та символів українського визвольного руху на формування свідомості сучасного українського суспільства; героїзація, як елемент національної пам’яті.

Організаторами виступили: Львівська обласна рада, Львівська ОДА, Інститут українознавства ім. Крип’якевича НАН України, УІНП, Львівський національний університет ім. Франка, Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Доля" та Центр незалежних історичних студій.

Конференція відбуватиметься у приміщенні Львівської обласної ради, на вулиці Винниченка, 16.

 

Читати також:

"Я приймаю вирок смерті". Як КГБ вбив Степана Бандеру"

"Юрій Шухевич: "Чому мій батько мав капітулювати?"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.