"Тисяча років польських євреїв" - виставка у Варшаві

28 жовтня 2014 року в Варшаві, в Музеї історії польських євреїв Polin, відкриється виставка про долю етнічної групи, яка практично зникла, але залишила глибокий слід.

Ідея виставки - подорож  від часів середньовіччя до сьогодення.

Відвідувачі знайдуть відповіді на питання: яким чином євреї потрапили до Польщі?

Яким чином Польща стала центром єврейської діаспори та домівкою для найбільшого в світі єврейської спільноти, як перестала нею бути, та й як відроджується життя діаспори нині?

Польська єврейська родина Шлема, члени якої зникли під час Голокосту

Виставка складається з восьми галерей і буде представлена на 4 тис. квадратних метрів, представляючи спадщину та культуру польських євреїв, які й досі залишаються джерелом натхнення для Польщі й всього світу.

Виставка розроблена групою міжнародних вчених та кураторів під керівництвом Барбари Кіршенблатт-Гімблетт (Barbara Kirshenblatt-Gimblett).

Виставка відкриється у вівторок 28 жовтня о 19:00. 

Адреса Музею історії польських євреїв: Варшава, вул. Анєлевіча (Anielewicza), 6.

Читайте також:

"Молодість" показує польський фільм про львівських євреїв. ВІДЕО

Омелян Ковч і Еміль Клугман у час людинонелюбства

"Українсько-єврейська зустріч". Наші історії неповні одна без одної

Львівський погром 1941-го: Німці, українські націоналісти і карнавальна юрба

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.