28 жовтня – День вигнання нацистських окупантів, а не визволення України – УІНП

Український інститут національної пам’яті пропонує використовувати термін "вигнання нацистських окупантів із України" замість сполучення "визволення України від фашистських загарбників".

28 жовтня Україна вшановуватиме 70-ту річницю вигнання нацистських окупантів із України.

Український інститут національної пам’яті звертається до українських медіа, органів державної влади та місцевого самоврядування вшанувати українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів в лавах Червоної армії або Української повстанської армії.

У методичних матеріалах УІНП рекомендується у цей день провести меморіальні заходи біля могил Невідомого солдата.

"Термін "визволення" передбачає волю, свободу, а у 1944 році Україна не стала вільною. Із вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, а опинилася під іншим пануванням, результатом якого стали масові репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого кримськотатарського народу", - пояснює Голова Українського інституту національної пам’яті к.і.н. Володимир В’ятрович.

"Теза 70 років "визволення" є продовженням існування радянських пропагандистських кліше, якими досі послуговується Росія у війні з Україною", — додав керівник УІНП.

СРСР ставив за мету не визволення українського народу, а відновлення тоталітарного режиму на цих територіях. Свободу український народ виборов 24 серпня 1991 року — визволення України відбулося тільки з розпадом Радянського Союзу.

Нагадаємо, цьогоріч Україна відмовилася від вшанування пам’яті про Другу світову війну у рамках радянської пропагандистської концепції Великої Вітчизняної війни, як це досі відбувається в Росії.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.