На Тернопільщині відновлено пам’ятник крилатим гусарам

Польські реставратори відновили пам’ятний знак на честь перемоги крилатих гусарів над татарською ордою. Урочисте відкриття пам’ятника заплановане на 25 жовтня.

В селі Годові (Зборівський район, Тернопільська область) польські фахівці відновили пам’ятний знак на честь перемоги 400 крилатих гусарів і панцерних над татарською ордою чисельністю до 40 тисяч.

Урочисте відкриття пам’ятника заплановане на 25 жовтня. В рамках урочистостей готується також наукова конференція і відкритий круглий стіл за участю українських і польських військових істориків (з польської сторони очікується доктор Радослав Сікора, з української – кандидат історичних наук Олексій Сокирко), а також виступи історичних реконструкторів.  

Пам’ятник гусарам в селі Годові

11 червня 1694 року вояки Речі Посполитої під командуванням полковника Костянтина Загоровського (1667–1694) протягом шести годин відбивали наступ кримських татар на село Годів, яке було перетворено на фортецю з підручних матеріалів. Коли у захисників Годова закінчилися кулі, вони набивали мушкети і пістолети наконечниками татарських стріл. Після безуспішної облоги маленького села татари пішли геть.

Полковник Загоровський (котрий, між іншим, походив із волинської шляхти) був смертельно поранений і через три дні помер. На місці, де, за переказами, був поранений очільник оборони Годова, король Ян ІІІ Собєський (1629–1696) наказав спорудити пам’ятник, котрий чудом зберігся до наших днів.

Влітку цього року пам’ятник було відновлено групою реставраторів відділу збереження і реставрації витворів мистецтва Варшавської академії мистецтв під керівництвом професора Януша Смази. Збір коштів на реставрацію проводився фундацією "Мости" (Варшава).

Реставраційні роботи 

Реставраційні роботи були також профінансовані Міністерством культури і національної спадщини Республіки Польща. Допомогу в реалізації проекту надали також Посольство Польщі в Києві і польське Генеральне консульство в Луцьку.

Нині це єдиний в Україні пам’ятник крилатим гусарам.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.