Стартує польсько-українська програма обміну досвідом у царині культури та охорони національної спадщини

У Києві висадився десант польських менеджерів культури.

Проект, що підготував Департамент Міжнародної Співпраці  Міністерства Культури і Національної Спадщини у співпраці з Польським Інститутом у Києві та Посольством РП в Україні, є відповіддю на прохання Міністерства культури України про організацію циклу занять і майстер-класів для українських урядовців і спеціалістів.

Необхідність його впровадження було узгоджено Міністрами Польщі та України.  

Головні теми, які буде порушено під час реалізації проекту:

Правові і фінансові основи культурного життя у Польщі.

Структура і робота МКіНС Польщі та підлеглих установ, зокрема промоція на території країни.

Система охорони культурної спадщини у Польщі: правові розв’язання, структура, діяльність, стандарти і позитивний досвід.

Інституційні рамки щодо популяризації польської культури закордоном.

Польські Інститути у світі – установи, що популяризують польську культуру закордоном (на прикладі діяльності Польського Інституту у Києві).

Популяризація польської культури закордоном на прикладі конкретних проектів, реалізованих у 2011-2014 роках.

Основні завдання у процесі оцифрування фондів культурних установ.

Презентація діяльності деяких центрів МКіНС з питань оцифровування.

Оцифровування та комп’ютеризація у практиці – презентація механізму діяльності проектів NINATEKA та електронної бібліотеки POLONA.

Роль місцевого самоврядування та неурядових організацій.


У проекті запланована участь керівництва Міністерства Культури і Національної Спадщини Польщі на чолі із генеральним директором міністерства Яцеком Ольбрихтом, а також - керівництва низки провідних державних культурних інституцій: директора Інституту Книжки Гжегожа Гаудена, директора Національного центру культури Казимира Манкєвича, радника Польського кіноінституту Альберта Ставішинського та інших.

Перший етап проекту буде проходити 14-15 жовтня 2014 року у Києві у приміщенні Парламентської бібліотеки України за адресою: вул. Грушевського, 1


Щодо участі у семінарах проекту та додаткової інформації організатори просять звертатися до  Ірини Бургело: burgelo@mincult.gov.ua

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.