Стартує польсько-українська програма обміну досвідом у царині культури та охорони національної спадщини

У Києві висадився десант польських менеджерів культури.

Проект, що підготував Департамент Міжнародної Співпраці  Міністерства Культури і Національної Спадщини у співпраці з Польським Інститутом у Києві та Посольством РП в Україні, є відповіддю на прохання Міністерства культури України про організацію циклу занять і майстер-класів для українських урядовців і спеціалістів.

Необхідність його впровадження було узгоджено Міністрами Польщі та України.  

Головні теми, які буде порушено під час реалізації проекту:

Правові і фінансові основи культурного життя у Польщі.

Структура і робота МКіНС Польщі та підлеглих установ, зокрема промоція на території країни.

Система охорони культурної спадщини у Польщі: правові розв’язання, структура, діяльність, стандарти і позитивний досвід.

Інституційні рамки щодо популяризації польської культури закордоном.

Польські Інститути у світі – установи, що популяризують польську культуру закордоном (на прикладі діяльності Польського Інституту у Києві).

Популяризація польської культури закордоном на прикладі конкретних проектів, реалізованих у 2011-2014 роках.

Основні завдання у процесі оцифрування фондів культурних установ.

Презентація діяльності деяких центрів МКіНС з питань оцифровування.

Оцифровування та комп’ютеризація у практиці – презентація механізму діяльності проектів NINATEKA та електронної бібліотеки POLONA.

Роль місцевого самоврядування та неурядових організацій.


У проекті запланована участь керівництва Міністерства Культури і Національної Спадщини Польщі на чолі із генеральним директором міністерства Яцеком Ольбрихтом, а також - керівництва низки провідних державних культурних інституцій: директора Інституту Книжки Гжегожа Гаудена, директора Національного центру культури Казимира Манкєвича, радника Польського кіноінституту Альберта Ставішинського та інших.

Перший етап проекту буде проходити 14-15 жовтня 2014 року у Києві у приміщенні Парламентської бібліотеки України за адресою: вул. Грушевського, 1


Щодо участі у семінарах проекту та додаткової інформації організатори просять звертатися до  Ірини Бургело: burgelo@mincult.gov.ua

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.