ПРЕЗЕНТУВАЛИ ПРОЕКТ МУЗЕЮ МАЙДАНУ

У Києві презентували проект створення музею, присвяченого революційним подіям на майдані Незалежності.

Серед експонатів – революційна "йолка", плакати з Януковичем, захисне обмундирування Самооборони та багато іншого, повідомляє Радіо Свобода.

На думку ініціаторів проекту, пам’ять про Майдан повинна зберегтися для майбутніх поколінь, а документальні пам’ятки зацікавлять дослідників цього періоду.

До сьогодні робочою групою вже зібрано понад 1400 музейних експонатів, тимчасовим місцем їхнього зберігання стане музей Івана Гончара. Створення повноцінного музею пам’яті подій на Майдані, за розрахунками організаторів, займе кілька років.

За словами Євгена Нищука, міністра культури України, який також брав активну участь у подіях на Майдані, зараз іде обговорення можливих варіантів приміщень для музею.

"Зараз тривають розмови про те, де саме має бути музей Майдану: в Українському домі, чи, можливо, варто повністю переробити Дім профспілок, - зазначив Нищук. - Але поки всі ці розмови йдуть, треба мати місце, де все це зберігати до того часу, як ми повністю створимо інституцію музей Майдану".

Про створення музею, який би став осередком збереження відомостей про Революцію Гідності, розмови почалися після подій на Грушевського, а саме 24 січня. Василь Рожко, який зараз обіймає посаду начальника управління музейної справи Міністерства культури України, взимку 2014 року був активістом Майдану.

"Згадую цю ніч. Мене видзвонив зі штабу один із його учасників і сказав: знаєш, ми вже перемогли, подумай, як зберегти це для історії, – сказав Рожко. – І тоді ми почали проводити перші зустрічі, почали думати над створенням музею Майдану".

Одним із ініціаторів проекту став заступник директора музею Івана Гончара Ігор Пошивайло. Він займається збором предметів для майбутньої музейної експозиції.

"Наші всі зусилля з перших днів, тижнів ескалації подій були спрямовані не на написання концепцій, не на вирішення, в якому приміщенні буде фізичний музейний простір, а спрямовані на збереження предметів матеріальних і нематеріальних, збереження історій, емоцій, - наголосив Пошивайло. - Це має бути музей, який створений не згори і не знизу, а спільними зусиллями. Це музей створений суспільством", – зауважив Ігор Поошивайло.

Зараз ініціатори займаються пошуком свідчень, відео-, аудіо-, фотофактів про події в центрі Києва. В планах проекту створення мобільної експозиції, яка буде демонструватися в різних регіонах нашої країни.

На думку директора Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, бойові дії на сході відвертають увагу українців від революційних подій цієї зими.

"Війна робить страшні речі, війна вбиває людей. Але ця війна робить ще одну страшну роботу – знищує пам’ять про те, що відбувалося на Майдані, - зазначив В'ятрович. - Жахи, які ми переживаємо зараз, поступово витісняють те, що ми пережили під час Революції Гідності. Ми поступово забуваємо про людей, які брали участь у тих подіях".

Саме для того, щоб вберегти пам'ять про Майдан, Український інститут національної пам’яті вже з кінця лютого розпочав запис спогадів учасників. До ініціативи вже долучилися Самооборона Майдану, Автомайдан, медична служба Майдану, Мистецька сотня, психологи Майдану та інші. Ініціатори створення музею закликають громадськість долучитися до збору артефактів та спогадів про революційні події у центрі Києва.

Інше за темою "Майдан"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.