Приходьте на лекцію ІП про перемогу над московитами під Оршею

З нагоди 4-ої річниці сайту "Історична Правда" презентує чергову лекцію - про перемогу над Москвою, здобуту литовсько-руським військом на чолі з князем Костянтином Острозьким 500 років тому, 8 вересня 1514 року.

Історик Борис Черкас розповість про тактичний перебіг битви та її стратегічне значення:

- що призвело до Оршанської битви 8 вересня 1514 року;
- з кого складалися литовсько-руська і московська армії;
- замисел бою Костянтина Острозького;
- детальний перебіг битви та її наслідки;
- таємниця поховання князя Костянтина у Печерській лаврі;
- історична пам'ять про Оршу в Україні, Білорусі, Литві та РФ.

Реконструкція бою, його учасники та озброєння будуть представлені наочними і детальними ілюстраціями.

Князь Костянтин Острозький (сивий бородань на коні) керує діями артилеристів у битві під Оршею. Фрагмент картини 1520-30-х років

Після лекції відбудеться дискусія.

Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією, особливо студентів військових навчальних закладів.

Час і місце заходу: понеділок, 8 вересня 2014 року, 18:00. Київ, книгарня "Є" на вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

 500 лет Великой Победе!

Борис ЧЕРКАС - старший науковий співробітник відділу історії України середніх віків і раннього нового часу Інституту історії України НАН, кандидат історичних наук.

Також із короткими звітами про діяльність "Історичної Правди" виступлять редактори ІП Павло Солодько і Вахтанг Кіпіані.

Приходьте, буде цікаво.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.