На південному сході знайшли невідомі міста майя

Археологи знайшли два древніх міста цивілізації майя у джунглях на південному сході Мексики. Науковці кажуть, що в регіоні може бути ще близько дванадцяти майянських міст.

Про це повідомляє Huffington Post з посиланням на професора Академії наук і мистецтв Словенії Івана Спрайца.

За словами науковця, його команда знайшла міста Лагуніта і Тамчен на півострові Юкатан за допомогою даних аерофотозйомки.

Спрайц зазначив, що виявлені міста досягли свого розквіту у пізньокласичний період цивілізації майя (600-1000 роки).

В кожному з міст дослідники виявили палацоподібні споруди, піраміди і площі. Одна з пірамід має висоту майже 20 метрів.

Лакандонська сельва - унікальна екосистема дощових тропічних лісів на південному сході Мексики і у Гватемалі. Географічний центр цивілізації майя. Базова територія селянсько-індіанської Сапатистської армії національного визволення. Центр незаконної вирубки лісу - четвертого за прибутковістю нелегального бізнесу Мексики

Археолог зазначив, що його команда не здійснювала розкопки, а тільки працювала з фотографіями.

Йдеться про аерофотозйомку Лакандонської сельви - грандіозного масиву тропічного лісу на південному сході Мексики. Сельва є біосферним резерватом, доступ туди утруднено.

 Паленке (майянською Ла-Камха) - найвідоміше з міст майя у тропічних лісах Мексики

"Ми нанесли на мару 10-12 гектарів кожного з виявлених місць, але вони вочевидь більші за розмірами, - наголосив Спрайц. - Ми знайшли релігійні й адміністративні споруди, фактично, тільки центри міст".

 Рештки майянського міста Яшчілан у тих же краях

Науковець також додав, що - судячи з фото - в Лакандонській сельві є десятки подібних міст.

Торік Спрайц відкрив у джунглях Юкатану ще одне майянське місто - Чактун.

Дивіться також: "Повітряна археологія. Як я літав над містом святого Володимира"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.