На південному сході знайшли невідомі міста майя

Археологи знайшли два древніх міста цивілізації майя у джунглях на південному сході Мексики. Науковці кажуть, що в регіоні може бути ще близько дванадцяти майянських міст.

Про це повідомляє Huffington Post з посиланням на професора Академії наук і мистецтв Словенії Івана Спрайца.

За словами науковця, його команда знайшла міста Лагуніта і Тамчен на півострові Юкатан за допомогою даних аерофотозйомки.

Спрайц зазначив, що виявлені міста досягли свого розквіту у пізньокласичний період цивілізації майя (600-1000 роки).

В кожному з міст дослідники виявили палацоподібні споруди, піраміди і площі. Одна з пірамід має висоту майже 20 метрів.

Лакандонська сельва - унікальна екосистема дощових тропічних лісів на південному сході Мексики і у Гватемалі. Географічний центр цивілізації майя. Базова територія селянсько-індіанської Сапатистської армії національного визволення. Центр незаконної вирубки лісу - четвертого за прибутковістю нелегального бізнесу Мексики

Археолог зазначив, що його команда не здійснювала розкопки, а тільки працювала з фотографіями.

Йдеться про аерофотозйомку Лакандонської сельви - грандіозного масиву тропічного лісу на південному сході Мексики. Сельва є біосферним резерватом, доступ туди утруднено.

 Паленке (майянською Ла-Камха) - найвідоміше з міст майя у тропічних лісах Мексики

"Ми нанесли на мару 10-12 гектарів кожного з виявлених місць, але вони вочевидь більші за розмірами, - наголосив Спрайц. - Ми знайшли релігійні й адміністративні споруди, фактично, тільки центри міст".

 Рештки майянського міста Яшчілан у тих же краях

Науковець також додав, що - судячи з фото - в Лакандонській сельві є десятки подібних міст.

Торік Спрайц відкрив у джунглях Юкатану ще одне майянське місто - Чактун.

Дивіться також: "Повітряна археологія. Як я літав над містом святого Володимира"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.