Історики з України та Ізраїлю говоритимуть про ОУН

В Українському католицькому університеті (Львів) проведуть спільний міні-курс "Єврейсько-українське співіснування в історичній перспективі: вибрані питання".

Про це повідомляє Твоє місто.

Лекції в межах програми єврейських студій УКУ прочитають доктор Семьон Ґольдін (Єврейський Університет, Єрусалим) та професор Ярослав Грицак (Український католицький університет).

Навчальний курс складатиметься з шести зустрічей-дискусій, на яких учасники обговорюватимуть питання взаємодії українців та євреїв протягом XVII-XX століть, інформують організатори.

Наприклад, учасники дискусії обговорюватимуть питання міжрелігійних відносин між євреями і українцями під час повстання Хмельницького, як події Хмельниччини трактуються в українській і єврейській історичній пам’яті.

Темою другої зустрічі буде ставлення до євреїв в Російській і Австро-Угорській імперії. Чому із завидною періодичністю відбувалися єврейські погроми? Як євреї долучалися до української революції (випадок Володимира Жаботинського)?

На наступних дискусіях лектори розглядатимуть теми: ставлення ОУН до євреїв, причини єврейських погромів у 1941 році, масове вбивство в Бабиному Яру, батальйон "Нахтіґаль" та роль Романа Шухевича у львівському єврейському погромі 1-2 липня, митрополит Андрей Шептицький та праведники світу, а також питання пов’язані із особливостями відродження єврейських спільнот в незалежній Україні.

Зустрічі відбуватимуться  з 8 по 12 вересня в корпусі УКУ на Козельницькій 2а. Вхід вільний.

Всі деталі та список літератури для домашнього читання за адресою: lada28@ucu.edu.ua

Дивіться також: "Українсько-єврейська зустріч. Наші історії неповні один без одного"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.