На Сумщині вшанували "тарасівців"

У містечку Глинськ, що на Сумщині, за ініціативою Центру національного відродження відкрили меморіальну дошки "Братству Тарасівців". Учасники цієї таємної студентської організації присягнули у Каневі на могилі Тараса Шевченка "всіма засобами поширювати серед українців безсмертні ідеї Великого Кобзаря", серед яких найперша та найголовніша – ідея про вільну Україну.

Саме у Глинську, влітку 1891 року, було закладено основу програми "Братства Тарасівців", в якій вперше поставлено за політичну мету здобуття Самостійної України - повідомляє Націоналістичний портал.

До засновників Тарасівців належали Віталій Боровик, Борис Грінченко, Іван Липа, Микола Міхновський, Володимир Шемет. Крім культурної діяльності (поширення української мови в родині, установах, школах, навчання дітей української грамоти, доповідей, культивування ідей Шевченка), "тарасівці" висунули політичні вимоги - визволення української нації з-під російського панування, повної автономії для всіх народів Російської Імперії та соціальної справедливості.

Серед основних положень – самостійна суверенна Україна: соборна й неподільна, "від Сяну по Кубань, від Карпат до Кавказу, вільна між вільними, рівна між рівними, без пана і хама, в будучому без класової боротьби".

"Україна для українців" Миколи Міхновського

Також вони декларували свободу віросповідання, створення національної армії, боротьба з імперіалізмом тощо. Про це нагадав гостям відзначення головний редактор офіціозу ОУН "Шлях Перемоги" Віктор Рог, який безпосередньо доклав зусиль для вшанування пам’яті патріотів.

Відкриття пам'ятної дошки членам "Братства Тарасівців" у Глинську. Виступає Віктор Рог

"Сьогоднішнє свято сталося завдяки зусиллям багатьох людей. Центр Національного Відродження ініцював встановлення дошки, сільрада підтримала ініціативу. Щира подяка Павлові Подобєду, Володимиру Пархоменку, Геннадію Іванущенку, Василю Бойку, Олегу Медуниці, Ярині Малик, Ростиславу Мартинюку, Валерію Білосі та багатьом іншим достойникам. А особливий доземний уклін депутату Роменської районної ради Сергієві Крикуну, на плечі котрого фактично ліг увесь організаційний тягар в Глинську. Те, що ми робимо, є дуже важливим. Є така хвороба – амнезія. Це страшна хвороба. Людина не пам’ятає, хто вона є, звідки, навіщо. Хто її рідні, хто друзі, а хто вороги. А стократ страшніше, коли цією хворобою нездужає нація. Такі заходи – це ліки від національної амнезії", – підкреслив Віктор Рог.

Учасники урочистого заходу вшанували хвилиною пам’яті і добрим словом земляка – Дмитра Симоненка, який нещодавно героїчно загинув у зоні АТО.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.