На Сумщині вшанували "тарасівців"

У містечку Глинськ, що на Сумщині, за ініціативою Центру національного відродження відкрили меморіальну дошки "Братству Тарасівців". Учасники цієї таємної студентської організації присягнули у Каневі на могилі Тараса Шевченка "всіма засобами поширювати серед українців безсмертні ідеї Великого Кобзаря", серед яких найперша та найголовніша – ідея про вільну Україну.

Саме у Глинську, влітку 1891 року, було закладено основу програми "Братства Тарасівців", в якій вперше поставлено за політичну мету здобуття Самостійної України - повідомляє Націоналістичний портал.

До засновників Тарасівців належали Віталій Боровик, Борис Грінченко, Іван Липа, Микола Міхновський, Володимир Шемет. Крім культурної діяльності (поширення української мови в родині, установах, школах, навчання дітей української грамоти, доповідей, культивування ідей Шевченка), "тарасівці" висунули політичні вимоги - визволення української нації з-під російського панування, повної автономії для всіх народів Російської Імперії та соціальної справедливості.

Серед основних положень – самостійна суверенна Україна: соборна й неподільна, "від Сяну по Кубань, від Карпат до Кавказу, вільна між вільними, рівна між рівними, без пана і хама, в будучому без класової боротьби".

"Україна для українців" Миколи Міхновського

Також вони декларували свободу віросповідання, створення національної армії, боротьба з імперіалізмом тощо. Про це нагадав гостям відзначення головний редактор офіціозу ОУН "Шлях Перемоги" Віктор Рог, який безпосередньо доклав зусиль для вшанування пам’яті патріотів.

Відкриття пам'ятної дошки членам "Братства Тарасівців" у Глинську. Виступає Віктор Рог

"Сьогоднішнє свято сталося завдяки зусиллям багатьох людей. Центр Національного Відродження ініцював встановлення дошки, сільрада підтримала ініціативу. Щира подяка Павлові Подобєду, Володимиру Пархоменку, Геннадію Іванущенку, Василю Бойку, Олегу Медуниці, Ярині Малик, Ростиславу Мартинюку, Валерію Білосі та багатьом іншим достойникам. А особливий доземний уклін депутату Роменської районної ради Сергієві Крикуну, на плечі котрого фактично ліг увесь організаційний тягар в Глинську. Те, що ми робимо, є дуже важливим. Є така хвороба – амнезія. Це страшна хвороба. Людина не пам’ятає, хто вона є, звідки, навіщо. Хто її рідні, хто друзі, а хто вороги. А стократ страшніше, коли цією хворобою нездужає нація. Такі заходи – це ліки від національної амнезії", – підкреслив Віктор Рог.

Учасники урочистого заходу вшанували хвилиною пам’яті і добрим словом земляка – Дмитра Симоненка, який нещодавно героїчно загинув у зоні АТО.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.