На Сумщині вшанували "тарасівців"

У містечку Глинськ, що на Сумщині, за ініціативою Центру національного відродження відкрили меморіальну дошки "Братству Тарасівців". Учасники цієї таємної студентської організації присягнули у Каневі на могилі Тараса Шевченка "всіма засобами поширювати серед українців безсмертні ідеї Великого Кобзаря", серед яких найперша та найголовніша – ідея про вільну Україну.

Саме у Глинську, влітку 1891 року, було закладено основу програми "Братства Тарасівців", в якій вперше поставлено за політичну мету здобуття Самостійної України - повідомляє Націоналістичний портал.

До засновників Тарасівців належали Віталій Боровик, Борис Грінченко, Іван Липа, Микола Міхновський, Володимир Шемет. Крім культурної діяльності (поширення української мови в родині, установах, школах, навчання дітей української грамоти, доповідей, культивування ідей Шевченка), "тарасівці" висунули політичні вимоги - визволення української нації з-під російського панування, повної автономії для всіх народів Російської Імперії та соціальної справедливості.

Серед основних положень – самостійна суверенна Україна: соборна й неподільна, "від Сяну по Кубань, від Карпат до Кавказу, вільна між вільними, рівна між рівними, без пана і хама, в будучому без класової боротьби".

"Україна для українців" Миколи Міхновського

Також вони декларували свободу віросповідання, створення національної армії, боротьба з імперіалізмом тощо. Про це нагадав гостям відзначення головний редактор офіціозу ОУН "Шлях Перемоги" Віктор Рог, який безпосередньо доклав зусиль для вшанування пам’яті патріотів.

Відкриття пам'ятної дошки членам "Братства Тарасівців" у Глинську. Виступає Віктор Рог

"Сьогоднішнє свято сталося завдяки зусиллям багатьох людей. Центр Національного Відродження ініцював встановлення дошки, сільрада підтримала ініціативу. Щира подяка Павлові Подобєду, Володимиру Пархоменку, Геннадію Іванущенку, Василю Бойку, Олегу Медуниці, Ярині Малик, Ростиславу Мартинюку, Валерію Білосі та багатьом іншим достойникам. А особливий доземний уклін депутату Роменської районної ради Сергієві Крикуну, на плечі котрого фактично ліг увесь організаційний тягар в Глинську. Те, що ми робимо, є дуже важливим. Є така хвороба – амнезія. Це страшна хвороба. Людина не пам’ятає, хто вона є, звідки, навіщо. Хто її рідні, хто друзі, а хто вороги. А стократ страшніше, коли цією хворобою нездужає нація. Такі заходи – це ліки від національної амнезії", – підкреслив Віктор Рог.

Учасники урочистого заходу вшанували хвилиною пам’яті і добрим словом земляка – Дмитра Симоненка, який нещодавно героїчно загинув у зоні АТО.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.