КОНКУРС: Історія, яка нас об’єднує

За ініціативи Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради, за підтримки сайту "Історична правда" та Українського інституту національної пам'яті оголошено всеукраїнський конкурс наукових і науково-популярних робіт.

Повідомляє Освітній портал Львівщини.

Конкурс "Історія, яка нас об’єднує" також підтримують сайт "Історична правда" та Український інститут національної пам'яті. 

Переможців очікують 12 стипендій по 5000 гривень для реалізації досліджень та майстер-клас із провідними істориками та журналістами. Найкращі роботи будуть опубліковані на сайті "Історична правда". 

Метою конкурсу є допомогти молодим історикам у дослідженні складних та контраверсійних питань української історії, актуалізація суспільного обговорення цієї проблематики, крізь призму правдивого висвітлення подій минулого, для консолідації та розвитку українського суспільства.

Тематика конкурсу: "Незвичайні долі звичайних людей на зламі історії"

Як зазначив на прес-конференції заступник голови Львівської ОДА Юрій Підлісний, головною ідеєю  конкурсу є  "зшивати" Україну, тобто шукати ті сторінки історії, які нас об’єднують, а не роз’єднують.  "Ми маємо зробити певні посили на всю Україну, якою би мала бути політика в цьому напрямку", - додав він.

До проекту будуть залучені молоді науковці, історики з усієї України, які через свої знання, свідчення очевидців різних історичних подій зможуть по-новому досліджувати невідомі сторінки історії 20-21 століття, в дещо іншому ракурсі подивитися на певні моменти нашого минулого. Особливо підтримуються теми досліджень, які присвячені історичній антропології, історії повсякдення, мікроісторії тощо.

Зокрема:

• Людина у вирі ХХ ст. Об’єктом дослідження, можуть бути, як відомі історичні діячі, так і ті, кого відносять до так званих "пересічних людей". Цікавою є доля людини в контексті доби. Просимо оминати добре досліджені постаті, або, якщо Ви наполягаєте саме на такій особі, Ви повинні переконати, що Ваше дослідження буде принципово новаторським.

• Репресії у ХХ ст. Просимо звернути увагу на репресованих НКВД та нацистами (1920-х–1950х рр). Спеціальна увага – долям депортованих людей, попереднім біографіям розстріляних у 1939–1941 роках, знищених Голодомором та Великим терором, долям, що змінені. Можна запропонувати тему, пов’язану із дослідженням механізмів функціонування репресивної системи, людей, які її забезпечували, колективного портрета/портретів репресованих на різних етапах, стратегій виживання та моделей поведінки на допитах тощо. Цікавими були б дослідження, пов’язані із військовополоненими: обставинами полону, статусом і ставленням до військовополонених у різні періоди ХХ ст., їх життя у полоні, долі і соціалізація після повернення.

• Історія повсякдення ХХ ст. Пропонуємо обрати теми, пов’язані із певними аспектами історії повсякдення та побуту (харчування, дозвілля тощо), а також теми комплексного вивчення повсякденного життя українських (польських, єврейських тощо) родин у певний період на певній території.

• Боротьба за ідею у ХХ ст. Дослідження участі людей у різноманітних визвольних рухах (УПА, Армія Крайова, Червоний партизанський рух, дисидентський рух у повоєнний період тощо): вивчення структур цих рухів, регіональної та часової специфіки їх діяльності, зв’язку із іншими рухами тощо.

Процедура проведення Конкурсу

• Заявки на участь у Конкурсі приймаються до 01.11.2014 року

За адресою:м. Львів, вул. Винниченка,14, Департамент з питань культури, національностей та релігій ЛОДА (відділ мистецтв та розвитку культурних проектів),

e-mail: uklviv@ukr.net, storythatunites@gmail.com

Телефон:(032) 261-22-27; 0977008318 Факс: (032) 261-25-93; з позначкою "Конкурс".

• Реєстрація заявок для участі у Конкурсі здійснюється Департаментом з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації з дня опублікування офіційного повідомлення.

Конкурс проводиться у два етапи.

На першому етапі заявки на участь у Конкурсі розглядаються на відповідність формальним ознакам (Конкурсна комісія приймає рішення щодо відповідності поданих матеріалів умовам Конкурсу та щодо реєстрації претендента як учасника Конкурсу або відмови у реєстрації, якщо матеріали не відповідають вимогам Конкурсу).

На другому етапі Конкурсна комісія проводить оцінювання змісту заявок і визначає 12 переможців, які отримають статус стипендіатів. Рішення Конкурсної комісії протоколюється і є підставою для оголошення результатів Конкурсу та призначення стипендій по 5 000 грн. на дослідження.

Список визначених переможців Конкурсу (стипендіатів) публікується на веб-сторінках Львівської обласної державної адміністрації, обласної ради та сайті "Історична правда" в термін до 01.12. 2014 року.

Протягом року стипендіати проводять наукові дослідження відповідно до задекларованих у поданих заявках концепцій та звітують про виконання зобов’язань перед Конкурсною комісією до 05.09.2015 року. Консультативну допомогу в дослідженнях надають наукові керівники, які затверджуються Конкурсною комісією.

Аплікаційну форму можна скачати ТУТ

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.