АНОНС: «Історичний фронт» на Львівському Форумі видавців

Спеціальна програма в рамках 21-го Форуму видавців "Історичний фронт. Як історія змінює майбутнє" організована Центром досліджень визвольного руху та Національним музеєм-меморіалом "Тюрма на Лонцького".

Повідомляє сайт ЦДВР.

Євген Сверстюк, Володимир В’ятрович, Кирило Галушко та інші відомі дослідники під час Форуму видавців у Львові дискутуватимуть про місію істориків у інформаційному протистоянні, значення "ленінопаду" на Сході України для перемоги у війні з Росією, як через інтернет зробити доступними архіви КҐБ та де проходить український інтелектуальний фронт.

Програма заходів:

12 вересня, п’ятниця

17:00— 18:30 Дискусія: Ленінопад та майбутній український арлінгтон. Кого і як має пам’ятати Українська держава. Модератор Павло Подобєд, представник Українського інституту національної пам’яті.

19:00 — 21:00 Лекція: Один в полі воїн: де проходить український інтелектуальний фронт? Євген Сверстюк, філософ, дисидент, учасник Ініціативної групи "Першого грудня", ведучий — журналіст Роман Шостак.

13 вересня, субота

13:00—14:00 Презентація книги "Менталітети". Збірка есеїв Ростислава Чопика. 

16:00 — 17:30 Презентація проекту avr.org.ua: Документи без паперу. Як електронні архіви змінюють роботу історика? Учасники: Андрій Когут, керівник Електронного архіву визвольного руху; Володимир Бірчак, заступник директора Архіву СБУ.

18:00 — 19:30 Презентація інтернет-проекту "ЛІКБЕЗ. Інформаційний фронт". Як Росія використовує історію в інформаційній війні? Учасники: Кирило Галушко, історик, керівник проекту; Володимир В’ятрович, директор Українського інституту національної пам’яті.

Місце проведення заходів: музей "Тюрма на Лонцького", вул. С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова).

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:

history@cdvr.org.ua

тел./факс: +380 32 247-45-22,+380 63 628-68-69

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.