Львів зупиниться на хвилину на згадку про бомбардування 75 років тому

Зупинити весь рух на одну хвилину у пам'ять про жертви бомбардування 1 вересня 1939 року пропонують громадські активісти у Львові.

"Першого вересня 1939 року о 11.30 на Львів впали перші бомби. Тоді ще ніхто не знав, що це початок Другої Світової війни.

Першого вересня 2014 року о 11.30 вшановуючи пам'ять багатомільйонних жертв, де б Ви не були, зупиніться, дайте звуковий сигнал на своєму авто, помоліться щоб в наші домівки не прийшла Третя Світова війна." 

Таке звернення громадські активісти поширюють зараз у мережі Фейсбук. 

75 років тому, у перший день Другої світової війни бомби впали на алеї Фоша (тепер вул. Чернівецька), поблизу вокзалу, де від бомбардування загинуло 6 і було поранено 11 осіб; на вул. Вярусув (тепер вул. Сміливих) від розриву бомби загинуло 2 людини; на вул. Лєщинськєго (тепер вул. братів Міхновських) поранено і вбито близько 40 осіб.

Загалом у перший день війни від нальотів німецької авіації у Львові загинуло 83 і було поранено близько 100 мешканців.

Львівський вокзал після бомбардування 1 вересня 1939 року

Нагадуємо, у цей день 75 років тому Німеччина напала на Польщу, бомбардувальники Люфтваффе бомбили Львів, а упродовж першої половини вересня 1939 року – також Луцьк, Станіславів, Тернопіль, Дрогобич, Сарни, Яворів, Стрий та інші міста.

Серед мільйона польських військових, 106-112 тисяч (за деякими оцінками до 120 тисяч) були українцями. У Вересневій кампанії 1939 року у боях проти нацистів загинуло близько 8000 українців-громадян Польщі.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.