Львів зупиниться на хвилину на згадку про бомбардування 75 років тому

Зупинити весь рух на одну хвилину у пам'ять про жертви бомбардування 1 вересня 1939 року пропонують громадські активісти у Львові.

"Першого вересня 1939 року о 11.30 на Львів впали перші бомби. Тоді ще ніхто не знав, що це початок Другої Світової війни.

Першого вересня 2014 року о 11.30 вшановуючи пам'ять багатомільйонних жертв, де б Ви не були, зупиніться, дайте звуковий сигнал на своєму авто, помоліться щоб в наші домівки не прийшла Третя Світова війна." 

Таке звернення громадські активісти поширюють зараз у мережі Фейсбук. 

75 років тому, у перший день Другої світової війни бомби впали на алеї Фоша (тепер вул. Чернівецька), поблизу вокзалу, де від бомбардування загинуло 6 і було поранено 11 осіб; на вул. Вярусув (тепер вул. Сміливих) від розриву бомби загинуло 2 людини; на вул. Лєщинськєго (тепер вул. братів Міхновських) поранено і вбито близько 40 осіб.

Загалом у перший день війни від нальотів німецької авіації у Львові загинуло 83 і було поранено близько 100 мешканців.

Львівський вокзал після бомбардування 1 вересня 1939 року

Нагадуємо, у цей день 75 років тому Німеччина напала на Польщу, бомбардувальники Люфтваффе бомбили Львів, а упродовж першої половини вересня 1939 року – також Луцьк, Станіславів, Тернопіль, Дрогобич, Сарни, Яворів, Стрий та інші міста.

Серед мільйона польських військових, 106-112 тисяч (за деякими оцінками до 120 тисяч) були українцями. У Вересневій кампанії 1939 року у боях проти нацистів загинуло близько 8000 українців-громадян Польщі.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.