У шведській церкві знайшли сумки з людськими останками. ФОТО

Жителька Швеції виявила в церкві кілька сумок з "Ікеї", наповнених людськими останками.

В сумках, як повідомляє Gazeta.ua, були черепи і кістки приблизно 80 людей.

Людські кості виявили у цій церкві

Сумки, складені в купу і накриті брезентом, зберігалися в церкві з 2009 року. Виявилося, що черепи і кістки були знайдені в храмі під час ремонту. Колись вони були поховані прямо під церквою.

Археологи повідомили, що про це поховання вони знають. Спеціаліст Людвіг Папмель-Дюфей входив до групи археологів, які й відкопали ці останки.

Археолог заперечує, що поклав останки в сумки від "Ікеї"

- Ми повинні були все це задокументувати, а також поховати останки, вік яких може становити 500 років. Однак перепоховання весь час відкладалося, - розповів експерт.

На думку експерта, ці кістки вже одного разу були перепоховані в спеціальному сховищі. Говорячи про те, хто помістив їх у пакети з "Ікеї", археолог зазначив, що він цього не робив.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.