У Чугуєві відсвяткували 170-ту річницю Іллі Рєпіна

Харківська обласна влада знайшла кошти не тільки на святкування, але й на відновлення садиби-музею художника.

В урочистостях 5 серпня взяли участь почесні гості, серед яких - перший секретар Посольства Республіки Білорусь в Україні Олексій Жуковець і т.в.о. заступника голови ОДА Іван Варченко.

У садибі художника гостям запропонували "рєпінський чай". На території будинку-музею були виставлені студентські проекти з реконструкції садиби Рєпіна і створення у Чугуєві музейного кварталу.

Святкова програма продовжилася у художній галереї, де відкрилася виставка робіт Володимира Оглобліна "Академічка", присвячена академічній дачі імені Рєпіна, розташованій у Тверській області РФ. Біля галереї урочисто погасили поштову марку, присвячену ювілею художника.

Знаменита картина Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану"

Того ж дня відбулося закриття ХV міжнародного рєпінського пленеру. Звертаючись до гостей, Варченко наголосив, що художник прославив Чугуївщину і Харківщину далеко за межами України.

"У цей складний для України час обласна державна адміністрація знайшла можливість виділити 1 млн 267 тис. грн на реставрацію меморіального будинку Рєпіна, що дозволить на сучасному рівні зберегти дух художника на чугуївській землі", - повідомив Варченко.

Роботи з реставрації будинку-музею Рєпіна мають розпочатися у серпні цього року. У тому числі, відновленню підлягають предмети, які знаходяться всередині будинку. Реставрацію планують завершити до кінця року.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.