Історики пояснили президенту Чехії, хто такі бандерівці

Науковці та громадські читачі написали відкритого листа до президента Чехії Мілоша Земана з приводу його висловлювань про "лігво бандерівців на Майдані" та "громадянську війну в Україні".

Про це повідомляє Еспресо.tv.

Звернення підписали громадяни Чехії україністка Ленка Віхова, історик Давід Свобода, соціолог Яна Леонтієва, а також спеціаліст в області екстремістських рухів Антон Шеховцов, який проживає в Лондоні.

Наводимо кілька фрагментів звернення:

"Шановний пане президенте!

У зв’язку з тим, що Ви час від часу коментуєте події в Україні, посилаючись також на новітню історію України, ми, історики і україністи, хотіли би звернути Вашу увагу на кілька моментів, пов’язаних із цією проблематикою.

...Використовувати термін "бандерівці" по відношенню до будь-яких політичних або громадських рухів неможливо хоча б тому, що жодна з політичних партій або рухів не має у своїй назві цього терміну.

За винятком однієї організації, а саме "Тризуб ім. Степана Бандери", яку можна вважати націоналістичною або скоріше національно-консервативною організацією, проте вона не мала, принаймні до війни на сході України, жодного політичного впливу. Нагадуємо, що Дмитро Ярош, який є вихідцем із організації "Тризуб", набрав на останніх президентських виборах лише 0,7 % голосів виборців.

Термін "бандерівці" використовувала комуністична пропаганда після Другої світової війни в СРСР та ЧССР.

Подібним чином використовується цей термін і сьогодні – з метою дискредитувати саму ідею української незалежності, оскільки пропаганда вживає термін "бандерівці" по відношенню до всіх, хто не погоджувався і не погоджується з тим, аби Україна була васалом або сателітом Москви.

Щодо постаті Степана Бандери, якого Ви назвали масовим вбивцею, ми можемо зазначити наступне. Степан Бандера не міг бути масовим вбивцею, навіть якби й хотів, оскільки під час війни він знаходився у німецькому концентраційному таборі.

Намагання звести цю суперечливу постать до кількох легкозаймистих і провокаційних фраз, не беручи до уваги історичний контекст, свідчить про непрофесійність тих, хто так робить, незалежно від їхніх намірів.

У разі зацікавлення ми, історики і україністи, із радістю надамо консультації щодо даної проблематики. Віримо, що вони допоможуть подолати взаємні непорозуміння і оздоровлять чеську суспільну дискусію".

Нагадаємо, у виступі президента Чехії Мілоша Земана у Празі перед чеськими дипломатами виявилося чимало висловлювань, які ставлять під сумнів розуміння чиновником подій в Україні. Зокрема, він називає "громадянською війною" події на Донбасі.

Зимовий протест на Майдані в Києві він визначив як рух не лише продемократичних демонстрантів, але і як "лігво бандерівських сил".

Президент Чехії Мілош Земан відомий своїми різкими висловлюваннями. Також чеські ЗМІ останнім часом звинувачують його у надто тісних контактах із російськими держмонополіями.

Водночас, його повноваження в країні досить обмежені. Зокрема, у Європейській раді країну представляє не президент, а прем'єр.

Також: "Бандерівці по-чеськи. ФОТО, ВІДЕО"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.