Історики пояснили президенту Чехії, хто такі бандерівці

Науковці та громадські читачі написали відкритого листа до президента Чехії Мілоша Земана з приводу його висловлювань про "лігво бандерівців на Майдані" та "громадянську війну в Україні".

Про це повідомляє Еспресо.tv.

Звернення підписали громадяни Чехії україністка Ленка Віхова, історик Давід Свобода, соціолог Яна Леонтієва, а також спеціаліст в області екстремістських рухів Антон Шеховцов, який проживає в Лондоні.

Наводимо кілька фрагментів звернення:

"Шановний пане президенте!

У зв’язку з тим, що Ви час від часу коментуєте події в Україні, посилаючись також на новітню історію України, ми, історики і україністи, хотіли би звернути Вашу увагу на кілька моментів, пов’язаних із цією проблематикою.

...Використовувати термін "бандерівці" по відношенню до будь-яких політичних або громадських рухів неможливо хоча б тому, що жодна з політичних партій або рухів не має у своїй назві цього терміну.

За винятком однієї організації, а саме "Тризуб ім. Степана Бандери", яку можна вважати націоналістичною або скоріше національно-консервативною організацією, проте вона не мала, принаймні до війни на сході України, жодного політичного впливу. Нагадуємо, що Дмитро Ярош, який є вихідцем із організації "Тризуб", набрав на останніх президентських виборах лише 0,7 % голосів виборців.

Термін "бандерівці" використовувала комуністична пропаганда після Другої світової війни в СРСР та ЧССР.

Подібним чином використовується цей термін і сьогодні – з метою дискредитувати саму ідею української незалежності, оскільки пропаганда вживає термін "бандерівці" по відношенню до всіх, хто не погоджувався і не погоджується з тим, аби Україна була васалом або сателітом Москви.

Щодо постаті Степана Бандери, якого Ви назвали масовим вбивцею, ми можемо зазначити наступне. Степан Бандера не міг бути масовим вбивцею, навіть якби й хотів, оскільки під час війни він знаходився у німецькому концентраційному таборі.

Намагання звести цю суперечливу постать до кількох легкозаймистих і провокаційних фраз, не беручи до уваги історичний контекст, свідчить про непрофесійність тих, хто так робить, незалежно від їхніх намірів.

У разі зацікавлення ми, історики і україністи, із радістю надамо консультації щодо даної проблематики. Віримо, що вони допоможуть подолати взаємні непорозуміння і оздоровлять чеську суспільну дискусію".

Нагадаємо, у виступі президента Чехії Мілоша Земана у Празі перед чеськими дипломатами виявилося чимало висловлювань, які ставлять під сумнів розуміння чиновником подій в Україні. Зокрема, він називає "громадянською війною" події на Донбасі.

Зимовий протест на Майдані в Києві він визначив як рух не лише продемократичних демонстрантів, але і як "лігво бандерівських сил".

Президент Чехії Мілош Земан відомий своїми різкими висловлюваннями. Також чеські ЗМІ останнім часом звинувачують його у надто тісних контактах із російськими держмонополіями.

Водночас, його повноваження в країні досить обмежені. Зокрема, у Європейській раді країну представляє не президент, а прем'єр.

Також: "Бандерівці по-чеськи. ФОТО, ВІДЕО"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.