З Донецька і Луганська не вивозили державні архіви

Документи з державних архівів на Донеччині й Луганщині нікуди не вивозилися, а співробітники цих установ продовжують працювати у можливому для них режимі. Жоден із цих документів не знищений.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на заступника голови Укрдержархіву Ольгу Музичук.

За її словами, працівники держархівів на сході досі ходять на роботу, працюючи по півдня і власними силами охороняючи будівлі.

"Півтора мільйони документів Національного архівного фонду зберігаються в Державному архіві Луганської області, - зазначила Музичук. - І близько двох мільйонів документів - у Державному архіві Донецької області".

Музичук наголосила, що вивезти документи з Донецька й Луганська, де вони зберігаються у чотирьох дев'ятиповерхівках, наразі неможливо.

Чиновник додала, що жоден архівний документ не вивезений також і з держархіву тимчасово окупованого Криму.

Вона підкреслила, що основний принцип, за яким працюють усі архіви світу, це - принцип неподільності, тож усі документи повинні знаходитися там, де вони створені або прийняті на зберігання, навіть незважаючи на перепідпорядкування території іншій державі.

Як відомо, в Україні досі не призначено керівника Державної служби архівів замість звільненої у квітні 2014 року комуністки Ольги Гінзбург.

Інше за темою "Архіви"

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.