У Сєвєродонецьку хочуть покарати Ляшка за поваленого Леніна

Відділ культури міського виконавчого комітету Сєвєродонецька Луганської області має намір звернутися до суду за фактом демонтажу пам'ятника Леніну.

Про це повідомляє ОстроВ.

За словами начальника відділу Ольги Лишик, матеріали за фактом знесення нардепом Олегом Ляшком пам'ятника Леніну передані в Комісію з охорони культурної спадщини.

Чиновник мотивувала це тим, що даний пам'ятник уключений до реєстру пам'яток культурної спадщини місцевого значення.

Тепер комісія має звернутися в прокуратуру для притягнення депутата до відповідальності за вандалізм.

Як відомо, 23 серпня 2014 року група осіб, очолюваних народним депутатом Олегом Ляшко, за допомогою тягача звалили з постаменту статую Леніна, встановлену на площі Радянській.

У липні мешканці Сєвєродонецька запропонували перейменувати Радянську площу на честь полковника Національної гвардії Олександра Радієвського, який загинув під час звільнення Лисичанська.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.