Кернес пообіцяв відбудувати пам'ятники Леніну

Міський голова Харкова Геннадій Кернес закликав харків'ян не воювати з пам'ятниками.

Про це він повідомив у зверненні, оприлюдненому на офіційному сайті Харківської міської ради.

"За останні два дні в Харкові зруйнували три монумента Леніну, - йдеться у зверненні. - Думаю, що зараз не час воювати з пам'ятниками. Сумніваюся, що для цього взагалі настає час".

За словами Кернеса, Харків завжди був толерантним містом.

"Тут сусідять пам'ятники героям революції 1917 року і монументи, які з'явилися вже в незалежній Україні, - підкреслив мер. - У Харкові багато символіки Радянського Союзу, але вже не менше, а, може, й більше символіки нашої нової країни. Пам'ятники всіх часів дорогі нам".

Він також запевнив, що влада Харкова не знесла жодного пам'ятника, яке б ставлення до нього не було.

"У сусідніх областях ідуть справжні бойові дії. Там отримують поранення і гинуть наші брати. А в Харкові воюють з пам'ятниками, - йдеться у зверненні. - Думаю, що зараз нам важливо навчитися приймати один одного такими, які ми є. А ми всі - різні".

Також Кернес пообіцяв відновити всі зруйновані пам'ятники.

Нагадаємо, в спальних районах Харкова були зруйновані і пошкоджені монументи Леніну. Міліція відкрила кримінальні провадження за ч. 2 ст. 298 (умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини) КК України.

У вересні 2013 року депутати Харківської міськради проголосували за відміну встановлення меморіальної дошки мовознавцеві Юрію Шевельову. При цьому Кернес назвав науковця "поплічником фашистів". Одразу ж після цього дошку розбили сокирою невідомі, котрі назвалися представниками комунальних служб.

У лютому 2013 року Кернес пообіцяв "переламати руки і ноги" тому, хто спробує знести пам'ятник Володимиру Леніну в Харкові.

У листопаді 2010 року в Харкові невідомими було знищено пам'ятну дошку кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому. У лютому 2011-го її відновили за спільною ініціативою Кернеса і львівського мера Андрія Садового.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.