В Амстердамі передумали повертати скіфське золото в Україну

Амстердамський Музей Алларда Пірсона після завершення виставки, присвяченій археології Криму, на деякий час залишить позичені у кримських музеїв експонати в себе.

Про це повідомляє Німецька хвиля з посиланням на представників музею.

За словами амстердамців, консультації з нідерландськими юристами та урядом країни, на жаль, не допомогли музейникам прийняти рішення щодо відправлення експонатів до представників української влади в Києві або до музеїв на Кримському півострові, який наразі анексований Росією.

Через це було прийняте рішення надійно зберігати об’єкти у музеї в Амстердамі певний час і після завершення виставки (31 серпня).

Експонати залишатимуться в музеї до того часу, поки заклад не отримає вказівок від кваліфікованого судді чи арбітра, або поки сторони не досягнуть якоїсь домовленості.

В даному випадку йдеться про непростий випадок із юридичної точки зору, заявила співробітниця університету Амстердама, до якого належить музей.

За її словами, з одного боку, українські державні музеї у Криму, які укладали угоду з амстердамськими колегами, діяли від імені держави, тоді експонати й мають бути повернені державі. З іншого боку, може бути й так, що скарби треба буде повертати власникам, якщо їхнє право на власність матиме вищу юридичну силу за угоди.

Як відомо, у червні 2014 року МЗС Нідерландів визнало музейні експонати державною власністю України, пообіцявши повернути їх до вересня.

МЗС Росії і працівники кримських музеїв наполягали на поверненні експонатів на півострів, незважаючи на анексію Криму Росією.

У березні 2014 року МЗС України передало ноту своїм нідерландським колегам із проханням гарантувати повернення експонатів із кримських музеїв, які перебували на виставці "Крим: золото і таємниці Чорного моря" в Амстердамі, в Україну.

Виставка "Крим: золото і секрети Чорного моря" була відкрита в археологічному музеї Пірсона Амстердамського університету на початку лютого 2014 року.

Вона сформована з колекцій п'яти українських музеїв, один з яких знаходиться у Києві, чотири - у Криму (Керченський, Бахчисарайський, Херсонеський заповідники і Центральний музей Тавриди).

Там зібрані археологічні знахідки, серед більш 500 експонатів - артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, дорогоцінні камені, мечі, панцирі, домашнє начиння стародавніх греків і скіфів.

Нідерланди не визнають приєднання Криму до Росії, яке відбулося вже після відкриття виставки.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.