Школярі РФ вивчатимуть тільки московську історію Криму

Міністерство освіти й науки РФ визначило, що російські школярі будуть вивчати тільки ті відомості з історії Криму та Севастополя, що пов'язані з московською політикою в регіоні.

Про це повідомляє РІА Новості з посиланням на представників міністерства.

За словами чиновників, концепція нового навчально-методичного комплексу містить відомості про підкорення Криму Російською імперією - Кримські військові походи (1687 і 1689 рр.), анексія земель Кримського Ханства (Криму, Північного Причорномор'я і Кубані) Катериною ІІ, докладну інформацію про Кримську війну 1853-1856 років і "події Громадянської та Великої Вітчизняної війни", що розгорталися на півострові.

"Розділ, присвячений новітній історії Російської Федерації, доповнений інформацією про входження Криму і Севастополя до складу Російської Федерації в 2014 році", - повідомили в уряді.

Всі зміни в концепцію були затверджені міносвіти спільно з Російським історичним товариством, мінкультом і Загальноросійським народним фронтом [громадська організація під крилом правлячої партії "Єдина Росія"].

В уряді також повідомили, що міністерство освіти направило рекомендаційний лист у всі видавництва, щоб вони в найкоротші терміни скорегували свої підручники історії.

Нагадаємо, Російське історичне товариство було створене у 2012 році - його очолив Сєрґєй Наришкін, який до того був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Владімір Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

У червні 2014 року Путін доручив міносвіти спільно з Російським історичним товариством "гідно представити роль Криму в долі Росії" для нової шкільної програми з історії РФ.

Дивіться також:

Окупаційна влада замінює українські пам'ятники на імперські

У Криму забороняють меморіальні заходи до 70-річчя депортації татар

В Севастополі напали на археологів, які мала український дозвіл

У Криму вчать дітей, що татари - посібники нацистів

В Росії хочуть перейменувати Крим

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.