Сталін не планував нападати на Гітлера - німецький історик

Йосип Сталін вірив, що підписана в серпні 1939 року угода про ненапад між СРСР і Третім рейхом (пакт Молотова-Ріббентропа) відстрочить майбутню німецько-радянську війну.

Про це в інтерв'ю Німецькій хвилі заявив німецький історик Йорґ Ґанценмюллер.

На думку науковця, Сталін знав, що Гітлер рано чи пізно нападе на Радянський Союз. Підписуючи угоду, радянський вождь розраховував, що Третій рейх, утягнутий у війну з західними державами, не зважиться вести війну на два фронти.

"Сталін був упевнений: якщо Гітлер нападе на Польщу і західні країни оголосять Німеччині війну, вона буде затяжною, - підкреслив Ґанценмюллер. - І поки Гітлер буде розбиратися з західними країнами, СРСР залишиться осторонь бойових дій і зможе зміцнити свою армію".

Історик додав, що не стільки підписаний Молотовим і Ріббентропом документ, скільки війна між західними державами та Гітлером сприймалася Сталіним як гарантія безпеки для СРСР. І зрештою ця сталінська стратегія виявилася помилковою.

За словами Ґанценмюллера, Сталін був задоволений економічною співпрацею між СРСР та гітлерівською Німеччиною, яка значно зросла після підписання угоди.

Німеччина поставляла Радянському Союзу військову техніку, промислове устаткування. Радянський Союз постачав Німеччині нафтопродукти та іншу сировину, поїзди з радянською сировиною німецька армія зустрічала ще якийсь час після початку свого наступу.

"Спочатку Сталіну здавалося, що все складається саме так, як він хотів, - зазначив науковець. - Він до останнього був упевнений в тому, що Гітлер ще довгий час не буде вести війну на два фронти, А після 22 червня Сталін довгий час не виходив на публіку. Таке відчуття, що напад Гітлера його буквально паралізував".

Теза британського історика радянського походження Віктора Суворова про те, що Сталін готувався першим напасти на Третій рейх, а Гітлер випередив його на кілька днів, не відповідає дійсності, наголосив Ґанценмюллер.

"Безумовно, Сталін проводив агресивну політику, але щодо Польщі та країн Балтії, і це було в рамках пакту, - пояснив німецький історик. - Але Сталін не планував нападати на Третій рейх. Цьому немає жодних документальних підтверджень".

Він додав, що основна суть пакту Молотова-Ріббентропа полягала саме в секретному додатковому протоколі, де обговорювався розділ Польщі. Цей документ давав Гітлеру карт-бланш на агресію проти Варшави, а Сталіну - на те, щоб зайняти Східну Польщу. Наявність протоколу заперечувалося в СРСР аж до кінця 1980-х років.

Як відомо, 23 серпня 1939 року керівники МЗС Німеччини та СРСР підписали договір про ненапад, відомий як "пакт Молотова-Ріббентропа". До договору додавався секретний протокол про розмежування сфер впливу у Східній Європі.

1 вересня 1939-го Німеччина почала вторгнення в Польщу. 17 вересня того ж року на територію Польщі увійшли радянські війська. Територіальний поділ країни завершився 28 вересня підписанням договору про дружбу і кордон.

Пізніше до СРСР були приєднані країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина, а також (внаслідок кровопролитної військової кампанії) частина Фінляндії.

Дивіться також:

Як нацисти і сталіністи ділили Україну

Гітлер вітає Сталіна з днем народження у "Правді". СКАНИ

1939: союзники з Третього рейху та СРСР святкують перемогу. ВІДЕО

Пакт Молотова-Ріббентропа. Помилка у Вікіпедії. ФОТО

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.