Науковці Латвії вивчатимуть архіви КГБ. Оцифрують особові справи

Наступного тижня відбудеться перше засідання комісії, яка розгляне можливість наукової оцінки так званих "мішків ЧК" - опечатаних після кінця Латвійської РСР архівів місцевого КГБ.

Про це повідомляє Delfi із посиланням на Latvijas Avīze.

Наразі йдеться тільки про підготовку до дослідження. Члени комісії обговорять принципи майбутньої роботи. 

У травні 2014 року сейм [парламент] постановив, що необхідно забезпечити наукову оцінку засекреченого архіву і встановити збиток, який завдала Латвії діяльність радянської спецслужби.

Оцінка архіву довірена міждисциплінарній урядовій комісії, за формування якої відповідає міністерство освіти.

Своїх представників у комісію можуть делегувати Національний історичний архів, факультет історії і філософії ЛУ, Інститут історії, Центр досліджень соціальної пам'яті, Інститут філософії й соціології, Національний музей історії, Музей окупації і Товариство дослідження окупації.

У складі комісії буде до 20 фахівців.

Як пояснив виданню представник Національного історичного архіву Айнар Бамбалс, значну частину документів КГБ [Комітету державної безпеки СРСР] через 20-30 років вже не можна буде прочитати. Вони заповнені хімічним олівцем і запису поступово зникають. Тому архів варто перевести в цифровий формат.

"Оцифровка" 15 тисяч справ працівників номенклатури могла б обійтися в 200 тисяч євро. Але це лише невелика частина всіх документів КГБ.

Комісія повинна завершити роботу до 17 червня 2018 року.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.