Росія вимагає від Болгарії покарати тих, хто малює на пам'ятниках

МЗС Росії направив ноту протесту владі Болгарії з вимогою притягнути до відповідальності винних в оскверненні пам'ятника-поховання радянських воїнів у Софії.

Про це повідомляє РБК із посиланням на російське МЗС.

"У зв'язку з обурливим актом вандалізму в МЗС Болгарії негайно була направлена ​​нота протесту з вимогою вжити заходів щодо недопущення подібних інцидентів надалі", - заявили чиновники.

Росіяни вимагають знайти і покарати "винних у протиправних діях" і привести монумент загиблим червоноармійцям у порядок.

Як відомо, 18 серпня невідомі облили червоною фарбою пам'ятник-поховання радянських солдатів, які загинули під час операцій Червоної армії з визволення Болгарії від нацистів.

Меморіал складається з пам'ятника і стіни з іменами загиблих воїнів. Композиція розташована в софійському кварталі "Лозенец".

Невідомі художники регулярно розмальовують величезний пам'ятник бійцям Третього Українського фронту, розташований неподалік Софійського університету і парламенту Болгарії.

23 лютого 2014 року активісти розмалювали монумент у синьо-жовтих кольорах, додавши написи українською - "Слава Україні!" і "КаПутін".

У 2013 році пам'ятник розмалювали у рожевий колір, додавши чеською мовою "Болгарія вибачається" - акція була присвячена 45-річчю вторгення соціалістичних військ у Чехословаччину, в чому брали участі і болгарська армія.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.