Віче у Слов'янську вирішило переплавити Леніна на бронзу і продати

На мітингу в Слов'янську (Донецька область) 17 серпня представники територіальної громади вирішили знести пам'ятник Леніну.

Про це повідомляють Новини Донбасу.

Городяни мають намір переплавити пам'ятник на бронзові злитки, продати їх, а виручені кошти витратити на відновлення міста.

Згідно з законом, для реалізації цього задуму потрібне відповідне рішення депутатів місцевої ради.

Також активісти вимагатимуть від депутатів Слов'янської міськради скасувати рішення про присудження російському співакові Йосипу Кобзону звання "почесний громадянин міста". Ветеран радянської естради підтримує російську агресію на Донбасі.

Як відомо, 16 серпня в Новоайдарі Луганської області демонтовано пам'ятник Леніну.

15 серпня в Маріуполі Донецької області невідомі повалили центральний пам'ятник Леніну і відламали половину ще однієї статуї більшовицького лідера.

У липні невідомі обписали фарбою пам'ятник Леніну в центрі Краматорська.

8 грудня 2013 року під час акцій протесту проти влади Януковича в Києві було зруйновано центральний пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.