В Маріуполі повалили головного Леніна міста. І не одного. ФОТО

Сьогодні вночі невідомі за допомогою троса знесли з постаменту 8-метровий пам'ятник Леніну, розташований у центрі Маріуполя.

Про це повідомляє 0629.

За попередньою версією, пам'ятник повалили за допомогою тросу, прив'язаного до шиї Ілліча. Який транспортний засіб був на місці події, зараз встановлюється.

Скульптура впала на плити і розкололася. Зокрема, відлетіли ноги в області колінних суглобів, повідомляють маріупольські журналісти.

 

За повідомленням місцевої міліції, повідомлення про повалення Леніна надійшло о 3:45 в чергову частину Маріупольського ГУ МВС від співробітника охоронної служби одного з торгових об'єктів, розташованого біля місця події.

 В Маріуполі повалили Леніна

На місці події працює слідчо-оперативна група.

За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст. 296 Кримінального кодексу України - "Хуліганство, вчинене групою осіб", за що передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 4 років.

 Фото: 0629.com.ua

"Центральний" Ленін Маріуполя був установлений на перехресті проспектів Леніна і Будівельників 22 квітня 1987 року з нагоди 117-й річниці з дня народження головної політичної ікони СРСР.

Питання знесення монументу піднімалося з початку цього року. За повідомленням видання, і мер Маріуполя Юрій Хотлубей, і пізніше губернатор Донецької області Сергій Тарута заявили, що знесення та перейменування вулиць можливе тільки за рішенням міської ради.

 

Наразі в Маріуполі залишилося чотири пам'ятники Леніну. Вони встановлені біля заводоуправління комбінату ім. Ілліча, біля адміністративної будівлі молокозаводу на Новоселівці, площі Перемоги в Орджонікідзевскoмy районі та на проспекті Ілліча.

ОНОВЛЕНО: Також повідомляється про спробу зруйнування ще одного Леніна в Маріуполі. Відповідне фото наводить те ж видання:

Загалом за ніч Маріуполь утратив 1,5 Леніна

Схоже, пам'ятник спробували повалити аналогічним чином (трос на шию і автобуксир), але скульптура виявилася неміцною і зламалася в поясі.

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну.

У липні невідомі обписали фарбою пам'ятник Леніну в центрі Краматорська.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Все за темами "Ленін" та "Монументи"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.