Кличко знову пообіцяв перейменувати Інститутську

Вулицю Інститутську в Києві, де в лютому 2014 року загинула велика кількість протестувальників, перейменують на честь Небесної Сотні.

Таке переконання висловив київський міський голова Віталій Кличко, повідомляє прес-служба КМДА.

"Київрада найближчим часом ухвалить рішення про перейменування Інститутської на вулицю Небесної сотні, - зазначив мер. - Також там буде встановлено меморіал. Наразі проходить міжнародний конкурс, який визначить його концепцію".

За словами Кличка, меморіал може бути збудовано не лише за бюджетні кошти, а й за рахунок благодійників.

Як відомо, у червні 2014 року Кличко вже заявляв про плани створити меморіал і перейменувати частину Інститутської на честь Небесної Сотні.

Тоді ж повідомлялося про проект пам'ятника Небесній Сотні на центральній площі Дніпропетровська.

У травні львівська влада запропонувала встановити річний мораторій на спорудження "народних" меморіальних знаків на честь загиблих під час протестів на Майдані.

Тоді ж у Борисполі (Київська область) створили народний меморіал Небесній Сотні на постаменті від пам'ятника Леніну.

У квітні 2014 року Нацбанк випустив пам'ятну медаль "Небесна Сотня на варті".

Тоді ж повідомлялося, що в Чернівцях Небесній Сотні присвятять відновлений на Центральній площі монумент "П'єта" ("Скорбота").

У лютому міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі Леніна на площу Героїв Майдану.

Центральну вулицю Кіровограда перейменували з Кірова на Героїв Майдану.

У березні 2014 року Хмельницька міськрада перейменувала центральну вулицю Театральну на Героїв Майдану.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!