УІНП НАГАДУЄ ПРО ЗМОВУ СТАЛІНА І ГІТЛЕРА

Український інститут національної пам’яті звертається до українських медіа, органів влади та місцевого самоврядування згадати 23 серпня як Європейський День пам'яті жертв сталінізму та нацизму і 75-ту річницю підписання пакту Молотова-Ріббентропа.

З цією метою науковці розробили методичні матеріали, які просять враховувати при висвітленні Європейського Дня пам'яті жертв сталінізму та нацизму.

Підписання  23 серпня 1939 року Пакту між Гітлером та Сталіним стало спусковим механізмом найкривавішої трагедії в історії людства – Другої світової війни.

Як зазначають науковці, сумнозвісний Таємний протокол, яким країни Східної Європи були розділені на сфери німецьких і радянських інтересів, був злочинною змовою керівників двох тоталітарних режимів – диктаторів націонал-соціалістичної Німеччини та комуністичного СРСР. Пакт з його таємним протоколом відкрив шлях до воєнної агресії проти Польщі та розв’язання Другої світової війни. Саме тому його кваліфікують як злочин проти миру та людства.

Позиція Українського інституту національної пам’яті полягає в тому, що внаслідок змови Гітлера та Сталіна Друга світова війна торкнулася українців з самих перших її днів у вересні 1939 р., коли впали перші німецькі бомби на Львів та інші міста, що опинилися на лінії наступу нацистської Німеччини.

Також важливо пам’ятати, що в період від вересня 1939 - до червня 1941 СРСР був союзником Третього рейху.

У стосунку до України Друга світова війна – це національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності та розділені поміж кількох країн, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців.

Нагадаємо, Європейській парламент своєю Декларацією від 23 вересня 2008 року засудив Пакт Гітлера-Сталіна як такий, що розділив Європу на дві сфери інтересів за допомогою секретних додаткових протоколів, і такий, що спричинив масові депортації, убивства й поневолення, які мали місце у зв’язку з актами агресії сталінізму й фашизму і підпадають під категорію військових злочинів і злочинів проти людяності.

Також у матеріалах визначені найбільш поширені міфи старої радянської та нової російської пропаганди про Пакт Молотова-Ріббентропа, а також подається список українських науковців, які спеціалізуються на вивченні історії Другої світової війни.

Скачати матеріали можна на сайті Українського інституту національної пам'яті.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.