Інститут нацпам'яті шукає інформацію про пам'ятки тоталітаризму

Український інститут національної пам'яті збирає відомості про пам'ятники та пам'ятні знаки часів радянського тоталітаризму. Йдеться про монументи особам, які здійснювали репресії і "боролися з українською державою".

Про це повідомляється на сторінці УІНП у Facebook.

"Друзі, на території України досі залишається чимало пам'ятників та пам'ятних знаків радянського тоталітаризму: монументи Леніну, Дзержинському, Косіору та іншим особам, які планували та здійснювали політичні репресії і Голодомори, в різний час боролись з українською державою", - пишуть працівники установи.

Інститут просить громадян надсилати інформацію про "ті пам’ятники тоталітаризму, які досі не демонтовано".

Інформацію просять надсилати в такому вигляді:

- кому встановлений пам’ятник,
- тип (скульптура у повний зріст, погруддя, меморіальна дошка),
- місцерозташування (назва населеного пункту, адреса).
- за можливості фото.

Пишіть на адресу uinp@memory.gov.ua, вказуючи в темі листа "Пам'ятник тоталітаризму".

Нагадаємо, створений за президентства Віктора Ющенка Український інститут національної пам'яті був центральним органом виконавчої влади. У 2010 році президент Янукович ліквідував УІНП, натомість створено науково-дослідну установу з аналогічною назвою у структурі Кабміну. 

У колишніх соціалістичних країнах Центральної і Східної Європи аналоги Інституту національної пам'яті мають право здійснювати не тільки наукову, але й слідчу та люстраційну діяльність. Водночас в управління цим установам передані архіви спецслужб часів соціалізму.

З 2006 до 2010 року УІНП очолював Ігор Юхновський, з 2010 до березня 2014-го - Валерій Солдатенко, 26 березня 2014 року керівником УІНП було призначено Володимира В'ятровича.

Дивіться також інші матеріали за темою "УІНП"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.