ВИБИТУ БРУКІВКУ В ЦЕНТРІ КИЄВА ПРОПОНУЮТЬ МУЗЕЄФІКУВАТИ

Є гарне рішення, як Києву реконструювати розбиті під час вуличних боїв із "беркутом" бруковані тротуари і водночас зберегти пам'ять про Майдан-2014. Рішення просте і дієве, і майже нічого не коштує: класти плитку іншого кольору.

Таку пропозицію висловив директор "Молодого радіо" Станіслав Шумлянський.

За його словами, на Хрещатику комунальні служби поступово відновлюють тротуарну плитку, кладучи бруківку того ж кольору, щоб нова плитка зливалася зі старою.

Якщо ж місця, де плитку знімали під час революції, забрукувати контрастним кольором, вони відразу впадатимуть в око і демонструватимуть масштаб революційних подій у Києві.

"Збереження візуальної пам'яті про ті події - це найкращий пам'ятник Небесній Сотні, кращий, за будь-які спроектовані кимось монументи), - зазначив активіст. - Це і найкращий спосіб показати (без слів) ті події і іноземцям, і наступним поколінням".

Він запропонував київській громаді і музейної спільноти "достукатися" до київської влади і допомогти комунальникам зберегти пам'ять про Майдан-2014.

"Є сенс музеєфікувати УСЮ поверхню, з якої бруківка була знята, - наголосив Шумлянський. - Тоді буде видно місця, де точилися бої, тоді буде уявлення про масштаб події. Якщо ж зробити це на маленькому п'ятачку, якоїсь правильної форми, посередині Майдану - тоді краще не робити взагалі. Бо це буде муляж, а не правдива картинка подій".

Все за темою "Майдан"

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.