Архів СБУ відкрив доступ до документу, який в РФ досі засекречений

Галузевий державний архів Служби безпеки України виклав у вільний доступ документ КГБ 1937 року про діяльність японської агентури в СРСР.

Напередодні російський суд відмовив у доступі до документу, бо він є "державною таємницею", повідомили в ГДА СБУ.

14 липня 2014 р. Московський міський суд в закритому режимі виніс рішення про відмову в ознайомленні з документом "Закритий лист про терористичну, диверсійну та шпигунську діяльність японської агентури з числа харбінців" № 60268 від 20.09.1937 року, підписаним Народним комісаром внутрішніх справ СРСР – генеральним комісаром держбезпеки Миколою Єжовим.

Федеральна служба безпеки Російської Федерації відносить даний документ до державної таємниці.

Хоча б через суд російський історик Сергій Прудовський намагався добитися право ознайомитися із документом 77-річної давності, однак у Росії це виявилося неможливим.

Водночас в Україні доступ до матеріалів КГБ знову відкрито. Тож архівісти Архіву СБУ, прочитавши у Facebook судову тяганину історика, вирішили допомогти російському досліднику, і виклали даний документ у відкритий доступ.

Як розповів директор Архіву СБУ Ігор Кулик, у документі характеризується агентурна обстановка на Далекому Сході, аналізуються методи вербування агентів з числа білогвардійців японськими спецслужбами та описується підривна діяльність цієї агентури на території СРСР.

Також там містяться короткі характеристики білогвардійських організацій - "Далекосхідний військовий союз", "Всеросійська фашистська партія" та ін.

"Загалом інформація з документу має лише історичну цінність, тому в Україні доступ до нього не може бути обмеженим, - наголосив Кулик. - Ми вирішили допомогти російському історику, який добивався права на доступ через суд, і оприлюднили цей документ в Інтернеті", — розповідає Ігор Кулик.

На думку архівіста, Росія все ще вважає актуальними методи роботи КГБ і приховує від дослідників інформацію про такі організації, як наприклад, згадана у матеріалі "Всеросійська фашистська партія".

Ознайомитися із цим та іншими документами документами можна також в Інформаційно-довідковому залі Галузевого державного архіву Служби безпеки України: м. Київ, вул. Ірининська, 4. Телефон: (044) 255-82-24 (щодня з понеділка по п’ятницю з 14.00 до 17.00). Або в інтернеті через Eлектронний архів визвольного руху.

Нагадаємо, що цього року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008-2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КГБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

Для цього в Україні започатковується процес виведення історичних архівів з відання сучасних спецслужб. На думку ініціаторів процесу, такий крок буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Також: "Архів СБУ оприлюднив документи про сталінські репресії. СКАНИ"

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.