Архів СБУ відкрив доступ до документу, який в РФ досі засекречений

Галузевий державний архів Служби безпеки України виклав у вільний доступ документ КГБ 1937 року про діяльність японської агентури в СРСР.

Напередодні російський суд відмовив у доступі до документу, бо він є "державною таємницею", повідомили в ГДА СБУ.

14 липня 2014 р. Московський міський суд в закритому режимі виніс рішення про відмову в ознайомленні з документом "Закритий лист про терористичну, диверсійну та шпигунську діяльність японської агентури з числа харбінців" № 60268 від 20.09.1937 року, підписаним Народним комісаром внутрішніх справ СРСР – генеральним комісаром держбезпеки Миколою Єжовим.

Федеральна служба безпеки Російської Федерації відносить даний документ до державної таємниці.

Хоча б через суд російський історик Сергій Прудовський намагався добитися право ознайомитися із документом 77-річної давності, однак у Росії це виявилося неможливим.

Водночас в Україні доступ до матеріалів КГБ знову відкрито. Тож архівісти Архіву СБУ, прочитавши у Facebook судову тяганину історика, вирішили допомогти російському досліднику, і виклали даний документ у відкритий доступ.

Як розповів директор Архіву СБУ Ігор Кулик, у документі характеризується агентурна обстановка на Далекому Сході, аналізуються методи вербування агентів з числа білогвардійців японськими спецслужбами та описується підривна діяльність цієї агентури на території СРСР.

Також там містяться короткі характеристики білогвардійських організацій - "Далекосхідний військовий союз", "Всеросійська фашистська партія" та ін.

"Загалом інформація з документу має лише історичну цінність, тому в Україні доступ до нього не може бути обмеженим, - наголосив Кулик. - Ми вирішили допомогти російському історику, який добивався права на доступ через суд, і оприлюднили цей документ в Інтернеті", — розповідає Ігор Кулик.

На думку архівіста, Росія все ще вважає актуальними методи роботи КГБ і приховує від дослідників інформацію про такі організації, як наприклад, згадана у матеріалі "Всеросійська фашистська партія".

Ознайомитися із цим та іншими документами документами можна також в Інформаційно-довідковому залі Галузевого державного архіву Служби безпеки України: м. Київ, вул. Ірининська, 4. Телефон: (044) 255-82-24 (щодня з понеділка по п’ятницю з 14.00 до 17.00). Або в інтернеті через Eлектронний архів визвольного руху.

Нагадаємо, що цього року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008-2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КГБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

Для цього в Україні започатковується процес виведення історичних архівів з відання сучасних спецслужб. На думку ініціаторів процесу, такий крок буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Також: "Архів СБУ оприлюднив документи про сталінські репресії. СКАНИ"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.