Помер легендарний спортсмен і ветеран Другої світової

У віці 97 років пішов з життя американський атлет Луї Замперіні, відомий своєю сповненою пригод біографією.

Про це повідомляє BBC.

Замперіні - учасник Олімпіади 1936 року в Берліні, який виступав за збірну США в бігу на 5000 метрів.

Mедалей він не виграв, але Адольф Гітлер наполіг на зустрічі саме з Замперіні, вважаючи його найбільш перспективним молодим бігуном.

 Фото: artofmanliness.com

З початком Другої світової війни Луї Замперіні пішов служити пілотом бомбардувальника і був направлений на Тихоокеанський фронт.

У квітні 1943 року літак Замперіні зазнав аварії у відкритому океані: з 11 членів екіпажу вижили троє, що опинилися без води і їжі на маленькому надувному човні.

Після 47 днів дрейфу, під час яких помер один з товаришів Замперіні, човен пристав до Маршаллових островів, де американські льотчики потрапили в полон до японців.

 Замперіні (ліворуч) після повернення з полону

На батьківщині Луї Замперіні спочатку оголосили зниклим без вісти, а потім загиблим під час бойових дій.

Через рік Замперіні звільнили з полону і повернувся до Сполучених Штатів.

У грудні 2014 року в прокат виходить фільм "Незломлений", знятий за біографією Луї Замперіні авторства Лори Хілленбранд, що стала в Америці бестселером 2010 року.

 З Анджеліною Джолі

Режисером фільму стала актриса Анджеліна Джолі, а сценаристами - режисери брати Коени.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.