Київрада скасувала землевідвід під реконструкцію Гостиного двору

Київська міська рада скасувала виділення земельної ділянки під реконструкцію Гостиного двору.

Про це повідомляє депутат Київради Ігор Луценко на своїй сторінці у Facebook, пише УП.Київ.

"Одноголосно Київрадою проголосовано скасування землевідводу під реконструкцію Гостиного двору!", - написав Луценко.

Як відомо, Гостиний двір – торговельний комплекс на Контрактовій площі у Києві, збудований у 1809 році і радикально реконструйований у 1980-х.

Постановою Кабінету міністрів №1380 від 15 серпня 2011 року Гостиний двір було виведено з Державного реєстру пам`яток архітектури.

26 квітня 2012 року Київрада надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАТ "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" на Контрактовій площі, 4, у Подільському районі для реконструкції будівлі Гостиного двору під торговельно-офісний центр.

20 вересня 2012 року Київрада передала "Укрреставрації" в оренду на 5 років земельну ділянку під Гостинним двором для проведення реконструкції цієї будівлі під торговельно-офісний центр з гостьовою стоянкою.

Це рішення обурило столичних активістів, тому вони розпочали у Гостиному дворі акцію протесу.   

3 серпня 2012 року президент Віктор Янукович виключив Гостиний двір з Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

14 січня 2013 року Попов повідомив, що за рішенням Міністерства культури Гостиний двір та ще 30 будинків історичного Подолу набули правового статусу комплексу пам’яток містобудування місцевого значення. За його словами, тепер Гостиний двір буде не реконструйовано, а реставровано.

Тривалий час на території Гостиного двору діяла "Гостинна республіка" – культурний проект, організований захисниками пам'ятки. Однак вранці 18 лютого 2013 громадських активістів витіснили з Гостиного двору.

Наприкінці квітня 2014 року в.о. київського міського голови Володимир Бондаренко запевнив, що Гостиний двір буде повернуто у власність міста, так само, як і книжковий магазин "Сяйво", Будинок актора, Центр серця та стадіон "Старт".

24 червня Київський апеляційний адмінсуд скасував рішення Київради про виділення землі забудовнику Гостиного двору під протиправну реконструкцію будівлі. 

Водночас Земельна комісія Київради не підтримала винесення на голосування депутатів міськради питання про повернення Києву Гостиного двору.

29 червня київський міський голова Віталій Кличко доручив провести громадські слухання щодо подальшої долі Гостиного двору

Гостиний двір стоїть без даху, вікон і штукатурки ще з середини зими. Експерти кажуть, що пам'ятка може не пережити наступну зиму. 

Дивіться також: "Історія Гостиного двору. ФОТО"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.