Київрада скасувала землевідвід під реконструкцію Гостиного двору

Київська міська рада скасувала виділення земельної ділянки під реконструкцію Гостиного двору.

Про це повідомляє депутат Київради Ігор Луценко на своїй сторінці у Facebook, пише УП.Київ.

"Одноголосно Київрадою проголосовано скасування землевідводу під реконструкцію Гостиного двору!", - написав Луценко.

Як відомо, Гостиний двір – торговельний комплекс на Контрактовій площі у Києві, збудований у 1809 році і радикально реконструйований у 1980-х.

Постановою Кабінету міністрів №1380 від 15 серпня 2011 року Гостиний двір було виведено з Державного реєстру пам`яток архітектури.

26 квітня 2012 року Київрада надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАТ "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" на Контрактовій площі, 4, у Подільському районі для реконструкції будівлі Гостиного двору під торговельно-офісний центр.

20 вересня 2012 року Київрада передала "Укрреставрації" в оренду на 5 років земельну ділянку під Гостинним двором для проведення реконструкції цієї будівлі під торговельно-офісний центр з гостьовою стоянкою.

Це рішення обурило столичних активістів, тому вони розпочали у Гостиному дворі акцію протесу.   

3 серпня 2012 року президент Віктор Янукович виключив Гостиний двір з Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

14 січня 2013 року Попов повідомив, що за рішенням Міністерства культури Гостиний двір та ще 30 будинків історичного Подолу набули правового статусу комплексу пам’яток містобудування місцевого значення. За його словами, тепер Гостиний двір буде не реконструйовано, а реставровано.

Тривалий час на території Гостиного двору діяла "Гостинна республіка" – культурний проект, організований захисниками пам'ятки. Однак вранці 18 лютого 2013 громадських активістів витіснили з Гостиного двору.

Наприкінці квітня 2014 року в.о. київського міського голови Володимир Бондаренко запевнив, що Гостиний двір буде повернуто у власність міста, так само, як і книжковий магазин "Сяйво", Будинок актора, Центр серця та стадіон "Старт".

24 червня Київський апеляційний адмінсуд скасував рішення Київради про виділення землі забудовнику Гостиного двору під протиправну реконструкцію будівлі. 

Водночас Земельна комісія Київради не підтримала винесення на голосування депутатів міськради питання про повернення Києву Гостиного двору.

29 червня київський міський голова Віталій Кличко доручив провести громадські слухання щодо подальшої долі Гостиного двору

Гостиний двір стоїть без даху, вікон і штукатурки ще з середини зими. Експерти кажуть, що пам'ятка може не пережити наступну зиму. 

Дивіться також: "Історія Гостиного двору. ФОТО"

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.