У ПОЛТАВІ ПИТАЮТЬ, ЧИ ПОТРІБНА ВУЛИЦЯ ПЕТЛЮРИ

Полтавська міська рада запустила інтернет-опитування мешканців міста щодо перейменування вулиць, які "носять більшовицько-радянські назви".

Рада вирішила проконсультуватися з мешканцями Полтави у зв'язку зі збільшенням кількості звернень щодо перейменування, повідомляє сайт міськради.

Окремим питанням винесено перейменування вулиці Артема на вулицю Симона Петлюри.

"Звертаємося до Вас із проханням висловити свою думку щодо необхідності перейменування вулиць, що несуть більшовицько-радянські назви загалом, та перейменування у м. Полтава вулиці Артема на вулицю Симона Петлюри зокрема", ідеться в анонсі онлайн-голосування.

Проголосувати можна тут.

Наразі не можна переглянути статистику голосування. Результати обіцяють оприлюднити на сайті міської ради "згодом".

Симон Петлюра народився, жив і навчався у Полтаві. Проте чи не єдиним нагадуванням про його присутність у місті є меморіальна табличка з портретом на будівлі сучасного аграрного коледжу – колишньої духовної семінарії, в якій навчався майбутній отаман.

Рідна хата Петлюри була зруйнована ще в 1960-х рр., а господарські приміщення остаточно знесені в 2005 році (нині на тому місці постала багатоповерхівка).

Також: "Полтавський дядько Петлюри - святий РПЦ"

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.